Приповідки


Приповідки: 11. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха



  1. Вага фальшива - для Господа гидка, | а вірні важки йому угодні.
  2. Як прийде гордість, прийде й ганьба, | з покірливими ж - мудрість.
  3. Досконалість праведних вестиме їх, | зрадливих погубить їхнє лукавство.
  4. Багатство в день гніву - без користи, | від смерти рятує справедливість.
  5. Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; | безбожний із-за своєї безбожности гине.
  6. Справедливість праведних їх рятує, | підступні заплутаються у власній злобі.
  7. Умре безбожний, загине і його надія; | сподівання сильних змарнується.
  8. Праведник з біди спасеться, | замість нього ж влетить у неї безбожник.
  9. Устами нечестивий губить свого ближнього; | праведники своїм знанням спасуться.
  10. Як праведним щастить, радіє місто; | як гинуть грішники, веселі крики лунають.
  11. Благословенням праведників місто йде угору, | устами грішників - занепадає.
  12. Хто гордує ближнім, той недоумок; | розумний чоловік мовчить.
  13. Обмовник таємницю виявляє, | а вірний чоловік справу приховує.
  14. Де нема розумного управління; народ занепадає; | а де багато дорадників, там справи стоять добре.
  15. Біду на себе накликає, хто ручиться за чужого; | а хто поруку уникає, той безпечний.
  16. Ласкава жінка славу здобуває; | трудящі приходять до багатства.
  17. Чоловік милосердний творить добро собі самому, | жорстокий мучить власне тіло.
  18. Безбожник заробляє платню обманливу; | хто ж сіє правду, той має певну нагороду.
  19. Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю.
  20. Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять бездоганно.
  21. Можна ручитися, що безбожник не уникне кари; | потомство ж праведних спасеться.
  22. Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду.
  23. Бажання праведних - тільки добро, | сподівання безбожних - гнів.
  24. Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру і убожіє.
  25. Душа, що благо діє, разбагатіє; | хто зрошує, той теж буде зрошений.
  26. Хто хліб ховає, того клястимуть люди; | хто ж його продає, на голову тому - благословення.
  27. Хто добра шукає, той знаходить ласку; | а хто шукає лиха, над тим воно сходить.
  28. Хто на багатство покладається, той упаде; | а праведні, як листя, будуть зеленіти.
  29. . Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер; | і дурень буде рабом мудрого.
  30. Плід праведного - дерево життя, | а мудрий здобуває душі.
  31. Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше -злий та грішник!