Вихід


Вихід: 12. Закон про пасху 1-14; про опрісноки 15-28; смерть первенців 29-33; вихід з Єгипту 34-42; пасха чужинців 43-51



  1. І наказав Господь Мойсеєві та Аронові в землі Єгипетській:
  2. "Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року.
  3. Промовте до всієї ізраїльської громади так: Десятого дня цього місяця візьміть собі кожен для своєї сім'ї ягня: одне на хату.
  4. Коли ж сім'я буде замала на (ціле) ягня, нехай разом з найближчим у межу сусідом візьме ягня по лічбі душ; розрахуйте, щоб ягняти було досить для кожного, хто скільки зможе з'їсти.
  5. Ягня ж нехай вам буде без вади, самчик, одноліток; можете взяти його з баранців або з козенят.
  6. І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір.
  7. І нехай візьмуть крови й помажуть нею одвірки і наддвірок у домах, де їстимуть його.
  8. Нехай їдять м'ясо тієї самої ночі; спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими зелами.
  9. Не їжте ніякої сировини, ні звареного в воді, а тільки жарене на вогні, і з головою його і з ногами та з нутрощами.
  10. І не зоставлятимете нічого до ранку; що ж з нього зосталось би до ранку, спалите на вогні.
  11. А їстимете його ось так: стегна ваші попідперізувані, обув'я ваше на ногах ваших, і костури ваші в руках у вас; і їстимете похапки: пасха то Господня.
  12. Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб'ю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіми богами єгипетськими вчиню суд; я - Господь.
  13. Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка смертна язва, як каратиму Єгипетську землю.
  14. І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє; як установу вічну для всіх ваших родів святкуватимете його.
  15. Сім днів їстимете опрісноки; вже першого дня повиносите геть закваску із хат ваших; бо кожен, хто, від першого дня до сьомого, їстиме квашений хліб, той викоріниться з-поміж Ізраїля.
  16. Першого дня відбудуться в вас святі збори, і сьомого дня будуть святі сходини. Нічого в ті дні не робитимете; тільки що треба з'їсти кожному, те одне можете зготувати.
  17. Додержуйтесь приписів опрісноків, бо в той день виведу я полки ваші з землі Єгипетської; тим і шануватимете цей день із роду в рід як установу вічну.
  18. З вечора чотирнадцятого дня першого місяця їстимете опрісноки до вечора двадцять першого дня цього місяця.
  19. Сім днів щоб не було розчину по домах ваших у вас: бо хто їстиме квашене, той буде викорінений з громади Ізраїля, чи він чужинець, чи тубілець.
  20. Нічого квашеного не їжте; по всіх ваших оселях їжте опрісноки."
  21. Скликав тоді Мойсей всіх старших Ізраїля, і промовив до них: "Ідіть, і підшукайте собі ягня для родин ваших і заколіть пасху.
  22. І візьміть по в'язаночці іссопу, і вмочіть у кров, що в мисці, та й доторкніться наддвірку і обох одвірків кров'ю з миски; і ніхто з вас нехай не виходить за хатні двері до ранку.
  23. Ходитиме Господь побивати єгиптян, і побачить кров на наддвірку та одвірках, то мине ці двері і не попустить губителеві ввійти в ваші хати, щоб побивати вас.
  24. Ви берегтимете цей наказ як віковічну установу для вас і для дітей ваших.
  25. А як увійдете в землю, що Господь дасть вам, як і обіцяв, то будете триматися цього обряду.
  26. Якби ж часом ваші діти вас спитали: Що це за обряд у вас?
  27. То ви відповісте: Це жертва пасхальна в честь Господа, що пройшов мимо хат синів Ізраїля в Єгипті, як побивав єгиптян, щадивши хати наші." І похилили голови люди й припали лицем до землі.
  28. Пішли сини Ізраїля й вчинили, як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і вчинили.
  29. Опівночі повбивав Господь усіх первенців у Єгипетській землі, від первенця фараонового, престолонаслідника, до первенця полоненого в тюрмі, та всіх первістків скоту.
  30. Тоді ж схопився фараон уночі, і всі слуги його, і всі єгиптяни; і настало ридання в Єгипті; бо не було хати, де не було б мерця.
  31. Вночі таки покликав фараон Мойсея й Арона та й каже: "Вставайте, забирайтеся з-поміж людей моїх, ви самі й сини Ізраїля. Ідіть і служіть Господеві, як ви домагались.
  32. Теж і вівці ваші і товар ваш забирайте, як ви бажали; ідіть геть та й мене благословіть."
  33. Та й єгиптяни натискали на людей, бажаючи щоскоріш випровадити їх з краю; бо, мовляли, всі ми пропадемо.
  34. Позабирали люди тісто своє ще не вкисле, і діжі, загорнені в одежу, несли на плечах.
  35. Вчинили сини Ізраїля по слову Мойсея, і визичили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одіж.
  36. І дав Господь ласку людям в очах єгиптян, що йшли їм наввипередки; і так обібрали вони єгиптян.
  37. І рушили сини Ізраїля в дорогу від Рамсесу до Суккот, яких шістсот тисяч чоловіків піхотинців, крім їхніх сімей.
  38. І мішаного народу сила знялось із ними, і вівці й худоба, дуже велика отара.
  39. З тіста, що взяли з Єгипту, понапікали вони тоненьких опрісноків; бо тісто ще не було вкисло; їх бо виганяли з Єгипту, то вони не могли гаятись та й навіть не приготували собі припасів на дорогу.
  40. Проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять.
  41. І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту. 42. Ніччю чування була та ніч для Господа, щоб вивести їх із землі Єгипетської. Тому ніч це Господня, щоб чували в ній на честь Господа сини Ізраїля з роду в рід.
  42. Господь сказав Мойсеєві і Аронові: "Ось пасхальна установа: нехай ніякий чужинець не їсть пасхи.
  43. Всякий же раб, куплений грошовою ціною, як обріжеш його, тоді може її їсти.
  44. Приходько й наймит щоб її не їли.
  45. В одній хаті їстимуть (її); нічого з м'яса не виносити поза дім, ані кісточки не переломите в ньому.
  46. Уся громада ізраїльська має святкувати пасху.
  47. А якби хто чужий, пробуваючи в тебе, захотів святкувати пасху Господню, нехай обріжуть усю його мужеську стать, і тоді нехай приходить і святкує, як і тубілець. Ніхто необрізаний не сміє її їсти.
  48. Закон один щоб у вас був і тубільцеві і чужинцеві, що перебуває серед вас."
  49. Усі сини Ізраїля вчинили як повелів Господь Мойсеєві та Аронові, так і виконали це.
  50. Отож того самого дня вивів Господь синів Ізраїля з землі Єгипетської за полками.