Книга Псалмів: 36. (35) Псалмопівець жаліється на беззаконня 2-5; Боже провидіння 6-10; молитва 11-13



  1. Провідникові хору. Слуги Господнього Давида.
  2. Гріх нашіптує грішникові в його серці; немає Божого страху перед очима в нього.
  3. Він бо облещує себе в своїх очах, що не знайдуть його провини, не будуть гидуватись.
  4. Слова уст його - неправда й лукавство, він перестав розумно мислити, добро чинити.
  5. Він беззаконня задумує на своїм ложі, ступає на дорогу недобру, злом не гидує.
  6. Милість твоя, Господи небес сягає, вірність твоя по хмари.
  7. Справедливість твоя, як Божі гори, суди твої, немов глибока безодня; людину й скотину, Господи, спасаєш.
  8. Яка дорога, о Боже, твоя ласка: людські сини під захист крил твоїх прибігають.
  9. Насичуються ситтю дому твого, потоком солодощів твоїх їх напуваєш.
  10. Бо в тебе джерело життя, у твоїм світлі побачимо світло.
  11. Продовжи твою ласку тим, що тебе знають, і справедливість твою тим, що праві серцем.
  12. Нехай нога гордих на мене не наступить, рука безбожного нехай мене не відпихає.
  13. Ось упали лиходії, провалились, не можуть більше встати.