Книга Псалмів: 109. (108) Прохання про рятунок від ворогів 1-5; 21-31; догана ворогові 6-20



  1. Провідникові хору. Псалом. Давида.
    Боже моєї хвали, не мовчи!
  2. Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;
  3. і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.
  4. За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.
  5. Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.
  6. Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.
  7. Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.
  8. Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.
  9. Сини його хай стануть сиротами, а його жінка - удовою.
  10. Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.
  11. Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.
  12. Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.
  13. Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім'я їхнє хай буде стерте.
  14. Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, -
  15. хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам'ять.
  16. За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.
  17. Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!
  18. Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!
  19. Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.
  20. Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.
  21. Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,
  22. бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.
  23. Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.
  24. Коліна в мене хитаються від посту тіло моє змарніло без жиру.
  25. Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.
  26. Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!
  27. Щоб вони знали, що то твоя рука що ти, Господи, оте вчинив.
  28. Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
  29. . Противників моїх хай поб'є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
  30. Я буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
  31. Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.