Книга Іова


Книга Іова: 39. Слово Боже (далі)



  1. «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться? | Чи спостеріг пологи ланей?
  2. Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять? | Чи знаєш час, коли вони родять?
  3. Вони злягають, приводять своїх діток | і пускають плід свій.
  4. Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині, | відходять і не повертаються вже більше.
  5. Хто пустив дикого осла на волю? | Хто розв'язав пута онагра,
  6. якому я призначив степ на житло, | солонці на перебування?
  7. Він кпить з гармидеру у місті, | крик погонича не чує.
  8. Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську, | вишукуючи всяку зелень.
  9. Чи схоче служити тобі буйвол? | Чи заночує він при яслах у тебе?
  10. Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок? | Чи боронуватиме він за тобою ниву?
  11. Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила, | і лишиш на нього твою працю?
  12. Чи будеш певний, що він назад прийде | і завезе зерно на тік твій?
  13. Крило у струся красне, | пір'я й пух у нього гарні?
  14. Коли кладе на землі свої яйця | і на піску їх вигріває,
  15. він забуває, що нога їх може роздушити, | що дикий звір їх може розтоптати.
  16. До власних дітей він жорстокий, | мов би вони не його були; | йому байдуже, що праця його марна.
  17. Бо Бог позбавив його глузду, | не наділив його розумом.
  18. Але скоро здійметься, махнувши крильми, | з коня й комонного сміється!
  19. Хіба то ти даєш коневі силу? | Вдягаєш гривою його шию?
  20. Силуєш його, неначе сарану, стрибати? | Його величне іржання жах наводить.
  21. Він риє копитами землю й силою радіє, | кидається назустріч зброї.
  22. Він зо страху сміється, нічого не боїться, | перед мечем не відступає.
  23. Над ним гуркоче сагайдак, | вогненний спис і ратище.
  24. В тріпотливому запалі він мов глитає землю, | не може встоятись коли сурма засурмить.
  25. Щоразу, як засурмить, він іга-га! - каже, | здалека чує битву, | грімкий голос старшин і військовії кличі.
  26. Чи то твоєю мудрістю літає сокіл, | на південь простягає крила?
  27. Чи на твій наказ орел летить угору, | гніздо собі на висоті звиває?
  28. Живе на скелі і ночує, | на верхах зубчастих та на твердинях.
  29. . Звідти чигає він на здобич, | очі його бачать далеко.
  30. Його орлята кров смокчуть: | де труп - і він там!»