Книга Іова


Книга Іова: 22. Еліфаз говорить утретє



  1. Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:
  2. «Чи ж може людина Богові бути корисна, | якщо сам собі мудрий приносить користь!
  3. Що Всемогутній має з того, що ти справедливий? | Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?
  4. Чи може він тебе карає за твою побожність, | іде на суд із тобою?
  5. Чи ж не за те, що злоба твоя превелика, | і що переступам твоїм нема краю?
  6. Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю, | здирав одежу з голих.
  7. Спраглому не давав єси води напитись, | голодному відмовляв єси хліба.
  8. Кожному сильному - була земля, | а прихильники твої заселювали її.
  9. Ти відсилав удовиць із порожніми руками, | ламав сиротам руки!
  10. Тим то навколо тебе сіті, | і страх тебе лякає раптово.
  11. Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш, | і повінь вод тебе вкриває.
  12. Чи ж: Бог не наверху в небі? | Поглянь на зорі вгору, як вони високо!
  13. Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає? | Хіба він крізь чорну хмару судить?
  14. Хмари йому завіса, він не бачить; | він небесним обрієм походжає.
  15. Хочеш триматись одвічної дороги, | яку топтали люди беззаконні,
  16. що були схоплені передчасно, | коли ріка підмила їхні основи?
  17. Які до Бога говорили: Одступи од нас! | Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?
  18. Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.
  19. Бачать те праведники і радіють, | невинний із них сміється:
  20. Хіба не пропав їхній статок? | Чи не пожер вогонь їхні рештки?
  21. Тож помирися з ним, зроби угоду, | і твоє щастя повернеться до тебе!
  22. Прийми з уст його науку. | Вклади його слова собі до серця.
  23. Як до Всесильного ти звернешся покірно, | як віддалиш несправедливість від намету твого,
  24. золото вважатимеш за порох, | оте офірське - за рінь із ручаїв.
  25. Всесильний буде твоїм скарбом, | брусками срібла у тебе!
  26. Тоді ти будеш радуватися Всесильним | і підведеш обличчя твоє до Бога.
  27. Помолишся до нього, і він тебе почує, | і ти виконаєш твої обітниці.
  28. Все, що задумаєш, тобі поталанить, | і над дорогами твоїми засяє світло,
  29. . бо він принизить того, хто несеться вгору, | а смиренний очима буде в нього врятований.
  30. Безвинного він визволяє, | ти чистотою рук твоїх спасешся.»