Книга Іова


Книга Іова: 10. Чи ж каратиме Бог діло рук своїх?



  1. «Життя моє мені набридло! | Дам волю смуткові моєму, | і говоритиму в гіркоті душі моєї.
  2. Я скажу Богові: Не засуджуй мене! | Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.
  3. Чи це для тебе добре мене гнітити, | твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?
  4. Невже в тебе тілесні очі? | Невже ти бачиш, як людина бачить?
  5. Чи дні твої подібні до днів людських, | роки твої, немов дні смертних,
  6. що ти шукаєш у мене провини, ! розвідуєшся, чи є гріх у мені,
  7. хоча й знаєш, що я не провинився, | що нікому спастися з руки твоєї?
  8. Руки твої мене склали й сотворили, | і ти ж мене всього руйнуєш?
  9. Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину; | і хочеш знову в порох мене повернути.
  10. Чи ж ти не вилив мене молоком, | не згустив мене сиром?
  11. Ти одяг мене шкірою й тілом, | з костей і жил зіткав єси мене.
  12. Ти дав мені життя і милість, | і твоя опіка зберегла мій дух.
  13. Та ось що скрив ти в твоїм серці, | я знаю, що воно оце на думці в тебе:
  14. якщо грішу, - за мною назирати | й гріха мені не відпускати.
  15. Горе мені, як завиню! | Та хоч і правий я - не зважусь голову підняти, | я, насичений ганьбою, упоєний бідою!
  16. Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною | і знов показуєш на мені твою велич.
  17. Виводиш нових свідків проти мене, | і збільшуєш твій гнів на мене: | дедалі нові лави йдуть у бій на мене.
  18. Навіщо вивів мене з лона? | Я був би вмер, - мене не бачило б ніяке око.
  19. Я був би, наче б мене й не було ніколи; | мене перенесли б з утроби в домовину.
  20. Днів життя мого так мало! | Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,
  21. поки піду й не повернуся, | в країну темряви й смертельної тіні,
  22. в країну смертельної тіні та безладу, | де світло, немов пітьма.»