Книга Неємії


Книга Неємії: 1. Молитва Неємії



  1. Слова Неємії, сина Хахалії: Так сталося, що в місяці Кіслеві, двадцятого року, коли я був у Сузі-замку,
  2. прийшов Ханані, один із моїх братів, він і кілька чоловік із Юдеї. Я спитав їх про юдеїв, що врятувались, що перетривали полон, та про Єрусалим.
  3. Вони ж мені відповіли: «Ті, що перетривали полон там, у краї, перебувають у великих злиднях і приниженні; та й мур єрусалимський розвалений, і брами його спалені вогнем.»
  4. Отож, почувши ці слова, сів я й заплакав, і був смутний кілька днів. Постив я також і молився до Бога неба,
  5. і говорив: О Господи, Боже неба, Боже великий і страшний, що додержуєш союз і милость тим, які тебе люблять і бережуть твої заповіді!
  6. Нехай вухо твое буде уважне й очі твої відкриті, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч молюся до тебе за синів Ізраїля, слуг твоїх, і сповідаюся у гріхах синів Ізраїля, якими ми перед тобою Згрішили; я й дім батька мого згрішили.
  7. Тяжко образили ми тебе, не додержали ми заповідей, ні постанов, ні законів, що ти заповідав єси Мойсеєві, слузі твоему.
  8. Згадай но про слово, що ти заповідав Мойсеєві, слузі твоему, казавши: «Якщо провинитесь, я розсію вас між народами,
  9. а навернетесь до мене й додержуватимете моїх заповідей і виконуватимете їх, то хоч би ваші вигнанці були на краю неба, я звідтіль зберу їх і приведу їх на місце, що вибрав собі, щоб мое ім'я там перебувало.»
  10. Таж вони твої слуги й народ твій, що ти його визволив твоею силою великою й твоєю рукою могутньою.
  11. О Господи! Нехай вухо твое буде уважливим на молитву слуги твого й на молитву слуг твоїх, що хочуть шанувати твое ім'я. Зволь же допомогти сьогодні слузі твоєму й дай йому запобігти ласки в цього чоловіка. - Я бо був чашником у царя.