І Хроніка


І Хроніка: 21. Перепис народу за Давида 1-6; пошесть 7-17; спорудження жертовника 18-30



  1. Сатана піднявся на Ізраїля й спонукав Давида зробити перепис ізраїльтян.
  2. Давид сказав Йоавові та старшинам над народом: “Ідіть, перелічіть ізраїльтян від Версавії до Дану, і подайте мені, щоб я знав їх число.”
  3. Та Йоав відповів: “Нехай Господь помножить свій народ у сто разів більше, ніж його є. Чи не всі ж вони, мій пане, царю, слуги мого пана? Навіщо ж вимагає цього мій пан? Навіщо цей гріх має впасти на Ізраїля?”
  4. Та царське слово взяло гору над Йоавом, і Йоав вийшов, обійшов усього Ізраїля й повернувся в Єрусалим.
  5. І як Йоав подав число переписаного народу, виявилося, що всіх ізраїльтян було 1 100 000 чоловік, здатних орудувати мечем, а юдеїв 470 000 чоловік, спроможних до меча.
  6. Левітів же та веніяминян він не полічив між ними, бо царський наказ був Йоавові осоружний.
  7. Не довподоби був Богові цей учинок, і він покарав Ізраїля.
  8. Тому Давид сказав до Бога: “Тяжко я згрішив, зробивши це! Та тепер прости, благаю, провину твоєму слузі, бо я вчинив річ нерозумну.”
  9. А Господь так сказав до Гада, Давидового видющого:
  10. “Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі ставлю перед тобою; вибирай собі одну з них, і я пошлю її на тебе.”
  11. Прийшов Гад до Давида й сказав йому: “Так говорить Господь: - Вибирай собі:
  12. або три роки голоду, або три місяці вганятимуть за собою твої противники, і меч твоїх ворогів досягатиме тебе; або ж три дні Господній меч і пошесть будуть у краю, і ангел Господній пустошитиме по всьому краю Ізраїля. Тож розваж, що мені відповісти тому, хто послав мене.”
  13. Тоді Давид промовив до Гада: “Дуже мені скрутно, але ліпше мені впасти в руки Господні, велике бо над міру його милосердя, аніж потрапити в людські руки.”
  14. І зіслав Господь пошесть на Ізраїля, і вмерло ізраїльтян 7 000 чоловік.
  15. І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. Та як він почав уже вигублювати, подивився Господь, зглянувся на лихо і сказав ангелові смерти: “Досить уже! Опусти твою руку!” Ангел же Господній стояв саме над током Орнана євусія.
  16. Давид підвів очі й побачив ангела Господнього, що стояв між землею та небом з голим мечем у руці, спрямованим проти Єрусалиму; і впав Давид і старшини, вкриті веретищами, обличчям до землі.
  17. І промовив Давид до Бога: “Чи то ж не я повелів перелічити народ? Я, я согрішив; я, пастух, я вчинив зло! Але оці овечки що зробили? Господи, Боже мій! Нехай твоя рука спаде на мене й на дім мого батька, а не на народ твій йому на погибель.”
  18. Тоді ангел Господній повелів Гадові, щоб він сказав Давидові прийти та поставити жертовник Господеві на току Орнана євусія.
  19. І пішов Давид, за словом, яке Гад сказав був іменем Господнім.
  20. Орнан же, що саме тоді молотив пшеницю, повернувся й побачив ангела; з ним були чотири його сини, що поховались.
  21. Давид підійшов до Орнана. Орнан же глянув і, побачивши Давида, вийшов з току й вклонився Давидові обличчям до землі.
  22. Давид сказав Орнанові: “Дай мені те місце, що на ньому тік; я збудую на ньому жертовник Господеві; яка ціна йому, за таку віддай його мені, щоб припинилася пошесть у народі.”
  23. А Орнан Давидові: “Бери лишень собі! Нехай мій пан і цар робить, що йому довподоби! От я даю і вола на всепалення, й молотильне знадіб'я на дрова, й пшеницю на офіру; все це дармо даю.”
  24. Але цар Давид сказав Орнанові: “Ні, я хочу купити за повну ціну, бо не буду я приносити Господеві того, що тобі належить, і не буду приносити всепалення з дарованого.”
  25. І Давид дав Орнанові за те місце золота вагою 600 шеклів.
  26. Поставив Давид там жертовник Господеві й приніс усепалення та мирні жертви; і візвав до Господа, і він вислухав його й послав вогонь з неба на жертовник усепалення.
  27. Господь повелів ангелові, і цей вклав свій меч назад у піхву.
  28. У той час, як побачив Давид, що Господь вислухав його на току Орнана євусія, приніс там жертви.
  29. . Намет же Господній, що спорудив був Мойсей у пустині, і жертовник усепалення були в той час на узвишші в Гівеоні,
  30. але Давид не мав відваги піти туди, щоб шукати ласки в Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.