І Хроніка


І Хроніка: 13. Перенесення ковчега завіту



  1. Давид радив раду з тисячниками, з сотниками й усіма начальниками.
  2. Давид сказав до громади Ізраїля: “Коли вам завгодно й коли на те воля Господа, Бога нашого, пошлім до наших братів, що зостались по землях ізраїльських, а разом з ними до священиків та левітів, що лишились у містах з приналежними до них пасовиськами, щоб вони зібрались до нас,
  3. і принесемо до себе ковчег, Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали уваги на нього.”
  4. Громада ухвалила зробити так, бо було воно довподоби всій громаді.
  5. Тоді Давид зібрав ізраїльтян від єгипетського Шіхору до Хамат-входу, щоб перенести ковчег Божий з Кіріят-Єаріму.
  6. Потім Давид з Ізраїлем пішов у Ваалу, у Кіріят-Єарім, що в Юдеї, щоб узяти звідтіль ковчег Бога, Господа, що почиває на херувимах, що зветься цим іменем.
  7. І повезли Божий ковчег на новому возі з дому Авінадава, а Узза та Ахіо супроводжували віз;
  8. Давид і ввесь Ізраїль веселились перед Богом щосили під співи, граючи на цитрах, гарфах, бубнах, цимбалах та сурмлячи.
  9. Як дійшли до Кідонового току, Узза простяг руку, щоб підтримати ковчег, бо воли його нахилили;
  10. та Господній гнів запалав на Уззу, і Господь ударив його на смерть за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він помер там таки перед Богом.
  11. Давид засмутився, що Господь покарав так жорстоко Уззу, і назвав те місце “Пролом Уззи” по цей день,
  12. Давид злякався Бога в той день і сказав: “Як же мені внести до себе ковчег Божий?”
  13. І не повіз Давид ковчег до себе, у Давидгород, а завернув його до дому Оведедома з Гату.
  14. Так ковчег Божий зостався в родині Оведедома, в його хаті, три місяці, і Господь поблагословив дім Оведедома й усе, що в нього було.