І Книга Царів


І Книга царів: 11. Гріх Соломона 1-10; заповідження про поділ царства 11-13; Гадад з Едому 14-25; Єровоам - наглядач 26-40; смерть Соломона 41-43



  1. Цар Соломон полюбив, крім дочки фараона, багато чужоземних жінок: моавитянок, аммонійок, едомійок, сидонійок, хеттиток,
  2. з тих народів, про яких Господь сказав синам Ізраїля: «Не ходіть до них і вони до вас хай не ходять, бо інакше прихилять ваші серця до своїх богів.» Та Соломон прив'язався до них любов'ю,
  3. і було в нього 700 жінок княжого роду ще й 300 наложниць, і жінки оті зіпсували його серце.
  4. Коли Соломон постарівся, жінки його привабили його серце до чужих богів і його серце не було вже повнотою віддане Господеві, як серце його батька Давида.
  5. От і пішов Соломон за Астартою, богинею сидоніїв, та за Молохом, гидотою аммоніїв.
  6. І чинив Соломон зле в очах Господніх, і не був в усьому слухняний Господеві, як його батько Давид.
  7. Ось тоді побудував Соломон на горі, що проти Єрусалиму, капище для Кемоша, гидоти моавитян, і для Молоха, мерзоти аммоніїв.
  8. Подібно чинив він для всіх чужоземних жінок, що приносили воскурення й жертви для своїх богів.
  9. Розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа, Бога Ізраїля, який був явивсь йому два рази,
  10. й наказав йому те: - не ходити за чужими богами; а що Господь йому наказав, того він не додержав.
  11. Тим Господь і сказав Соломонові: «За те, що ти так поводився і не пильнував мого союзу ані моїх установ, як я наказав тобі, то я вирву у тебе царство і віддам його твоєму слузі.
  12. Однак, заради батька твого Давида не вчиню я цього за твого життя; я вирву його з рук твого сина.
  13. Та й не вирву всього царства: одне коліно дам синові твоєму заради слуги мого Давида та заради Єрусалиму, що я вибрав собі.»
  14. Господь підняв противника на Соломона: Гадада едомія, з царського роду в Едомі.
  15. Коли Давид розбив Едома, Йоав, начальник війська, що був пішов ховати мертвих, вибив усіх чоловіків в Едомі.
  16. Йоав з усім Ізраїлем пробув там шість місяців, покіль не винищив усіх чоловіків в Едомі,
  17. але Гадад з деякими едоміями, що були на службі його батька, втік у Єгипет; а був тоді Гадад ще малим хлопцем.
  18. Вибрались були вони з Мідіяну й прибули в Царан, а, взявши з собою людей з Парану, прибули у Єгипет до фараона, єгипетського царя. Той дав йому будинок і визначив харчі; дав йому й землі.
  19. Гадад здобув велику ласку в фараона, так що той віддав за нього сестру своєї жінки, сестру великої пані Тахпнеси.
  20. І вродила йому сестра Тахпнеси сина Генувата, якого Тахпнеса виховала в фараоновому палаці, і жив Генуват у фараоновому палаці разом з дітьми фараона.
  21. Як же почув Гадад у Єгипті, що Давид спочив з своїми батьками та що Йоав, начальник війська, помер, сказав тоді фараонові: «Пусти мене, піду в мій рідний край.»
  22. Фараон же йому: «Чого тобі бракує в мене, що хочеш іти в рідний край?» Та цей відказав: «Але ж ні, таки відпусти мене.» І повернувся Гадад у свій край. Ось те лихо, що зробив Гадад: він ненавидів Ізраїля і був царем в Едомі.
  23. Бог підняв на Соломона ще й другого противника, Резона, сина Еліяди, що втік був від свого пана Гададезера, царя совського.
  24. Цей зібрав навколо себе людей і став отаманом ватаги, саме тоді, як Давид побив араміїв. Резон завоював Дамаск і осівся там та й царював над Дамаском.
  25. Він був противником Ізраїля, покіль було віку Соломонового.
  26. І Єровоам, син Навата ефраїмія з Цереди, - матір його звалась Церуа, була ж вона вдовиця, - урядовець Соломона, збунтувався проти царя.
  27. А ось чому він збунтувався проти царя: Соломон будував Мілло, він замурував пролом у місті Давида, батька свого.
  28. Єровоам же був собою чоловік дуже сильний; тож Соломон, бачивши, що юнак упорувався добре з своєю роботою, наставив його наглядачем над усіма таборами Йосифа.
  29. Сталось же того часу, як Єровоам вийшов з Єрусалиму, то зустрів його в дорозі пророк Ахія з Шіло. Був він (Ахія) у новім плащі, і було їх лише двоє у полі.
  30. Вхопив Ахія нового плаща, що мав на собі, роздер його на дванадцять шматків
  31. і сказав до Єровоама: «Візьми собі десять шматків; так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось я вирву з руки Соломона царство і дам тобі десять колін.
  32. Він матиме одне лише коліно заради слуги мого Давида й заради Єрусалиму, міста, що я вибрав з-поміж усіх колін Ізраїля,
  33. він бо мене покинув і заходився поклонятись Астарті, богині сидоніїв, Кемошеві, богові моавитян, та Молохові, богові аммоніїв і не ходив моїми путями, щоб чинити те, що мені довподоби, й щоб зберегти мої установи та мої заповіді, як Давид, його батько.
  34. Але не з його рук візьму я царство, лише зоставлю його князем, покіль віку його, заради Давида, слуги мого, якого я вибрав і який пильнував мої заповіді та мої установи.
  35. З рук його сина візьму я царство і дам його - 10 колін - тобі.
  36. Синові ж його дам одне коліно, щоб Давид, слуга мій, по всі часи мав світло передо мною в Єрусалимі, в місті, що я вибрав собі, щоб пробувало там моє ім'я.
  37. А тебе я беру, щоб ти царював над усім, чого твоя душа забажає, щоб був царем над усім Ізраїлем.
  38. І як будеш слухняним у всьому, що я накажу тобі, і ходитимеш моїми путями та чинитимеш те, що мені довподоби, пильнувавши мої установи та мої заповіді, як чинив Давид, слуга мій, то я буду з тобою і збудую тобі довговічний дім, як я збудував Давидові, і дам тобі Ізраїля.
  39. Я впокорю тим потомків Давида, хоч і не назавжди.»
  40. Соломон хотів убити Єровоама, але Єровоам зібрався й утік у Єгипет до Шішака, царя єгипетського, і пробував у Єгипті до смерти Соломона.
  41. Решту дій Соломона і все, що він чинив, а також його мудрість -записано в літописній книзі Соломона.
  42. А царював Соломон у Єрусалимі над усім Ізраїлем 40 років.
  43. І спочив Соломон зо своїми батьками і поховали його в місті Давида, його батька, а замість нього став царем син його Ровоам.