Буття


Буття: 16. Зарозумілість Агарі 1-6; народження Ізмаїла 7-16



  1. Сараї ж, Аврамова жінка, не родила йому дітей. А була в неї рабиня єгиптянка, на ім'я Агар.
  2. Тоді Сараї сказала до Аврама: "Господь зробив мене безплідною: ввійди но до моєї рабині, може я матиму дітей завдяки їй." Послухав Аврам бажання Сараї.
  3. І взяла Сараї, Аврамова жінка, свою рабиню Агар єгиптянку, при кінці десятого року, як Аврам оселився в Ханаан-краю, та й віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку.
  4. Ввійшов він до Агарі, й вона зачала. Як же відчула, що зачала, то стала зневажати свою господиню.
  5. Тоді Сараї промовила до Аврама: "Нехай ота зневага до мене та впаде на тебе. Я сама дала тобі в обійми мою рабиню, а вона, відчувши себе вагітною, стала мною погорджувати. Нехай Господь судить між мною і тобою!"
  6. Аврам же сказав до Сараї: "Ось у твоїх руках твоя рабиня. Роби з нею що хоч." Запопалася тоді Сараї до неї жорстоко аж вона втекла геть їй з очей.
  7. Зустрів її ангел Господній коло джерела в пустині, коло джерела, що при дорозі до Шур,
  8. і сказав: "Агаре, рабине Сараї: звідкіля йдеш? Куди прямуєш?" Вона ж відповіла: "Від Сараї, моєї господині, втікаю."
  9. Тоді ангел Господній сказав до неї: "Вернися до твоєї господині й покорися під її руку."
  10. Далі ангел Господній говорив до неї: "Я сильно розмножу твоє потомство, так що його не можна буде і злічити: таке воно буде численне."
  11. По тому ангел Господній сказав до неї: "Ось ти зачала й вродиш сина й даси йому ім'я Ізмаїл, бо Господь почув твою скорботу.
  12. Він буде дикий чоловік: його рука буде проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіми своїми братами.
  13. І назвала Агар ім'я Господа, що говорив до неї: "Бог, що з'явився мені", бо казала вона: "Чи ж я теж не бачила Бога, і побачивши його, живу ще?"
  14. Тому й прозвано ту криницю: криницею Живого, що мене бачить. Це та криниця, що між (місцевостями) Кадеш і Беред.
  15. Ось так Агар породила Аврамові сина й Аврам дав ім'я своєму синові, якого Агар породила, Ізмаїл.
  16. Було ж Аврамові вісімдесят шість років, коли Агар породила йому сина.