Від ідеї до публікації: Кілька порад, які допоможуть написати статтю в блог

17.11.201013:05 Написати коротку замітку чи кількорядковий абзац у особистий щоденник – не проблема. Написати повноцінну статтю, яка буде цікава не лише вам та кільком вашим друзям, але й незнайомим читачам – набагато складніше. Але найскладніше – дотримуватися заданого темпу публікацій, при цьому регулярно створюючи читабельний, цікавий і корисний матеріал. У цій статті я не повертатимуся до старих роздумів про те, якою повинна бути частота публікацій у блозі. Дехто може писати по три-чотири статті на день, а для когось і одна стаття в тиждень – це вже перемога. Більше того, я навіть не наполягатиму, що регулярні публікації в блозі є обов’язковими (бо для деяких авторів це не так).


Натомість, я поділюся деякими власними підходами та „секретами”, які часто використовую для пошуку ідей та, власне, написання статей. Сподіваюся, вони стануть в нагоді блогерам-початківцям.

  1. Файл ідей. Якщо ви по-справжньому захоплюєтесь темою, на яку ведете блог, то думаєте про неї не тільки тоді, коли сидите перед комп’ютером і пишете статтю. Ідеї мають цікаву властивість – з’являтися у найбільш неочікуваний момент. Наприклад, коли ви обідаєте з товаришем у ресторані. Чи повертаєтесь після роботи додому. Чи прогулюєтесь літнім парком на вихідні…
  2.  Запам’ятайте одне – наскільки б хорошою не здавалася ідея, наскільки б ви не були впевнені, що не зможете про неї забути і обов’язково напишете статтю, повернувшись додому – ви все одно обов’язково про неї забудете. Гарантовано! Я потрапляв у цю пастку десятки разів. І саме тому, після кількох подібних „втрачених” ідей, я створив спеціальний файл, куди вношу інформацію про наступні потенційні статті.

    А як бути, коли ви знаходитесь на вулиці і не маєте змоги відредагувати файл? В такому разі стане в нагоді телефон з диктофоном (не повірю, що у вас його немає).

    Подібна практика неодноразово ставала мені в нагоді, коли пошук ідеї для чергової публікації завершувався відкриттям файлу (спеціально зберігаю його в Google Docs, щоб мати доступ з будь-якого підключеного до інтернету пристрою) і вибором теми.

    Якщо ви досі не користуєтеся файлом ідей – раджу спробувати. Дуже зручно!

  3. Колекція найкращих матеріалів. Якщо ви ведете тематичний блог, то майже напевне знайомі з іншими цікавими проектами, які пишуть на подібну тематику. У деяких випадках кількість таких проектів може бути вражаючою. У моєму рідері більше сотні блогів, так чи інакше пов’язаних з блогосферою, веденням блогів, створенням дизайнів тощо. І це лише невелика частка інформації, яка надходить до мене з навколишнього середовища.
  4. Частенько посилання на хорошу статтю трапляється у Twitter-і, Facebook, іноді його присилають аською друзі, а іноді – я знаходжу цікавий матеріал безпосередньо у пошуковику.

    Іноді такі матеріали можуть на пряму не стосуватися тематики вашого блога, але при цьому мати цікаві елементи, які вам захочеться використати у наступній статті. Для того, щоб не втратити їх – варто створити своєрідну „колекцію лінків”, де збирати найкращі матеріали.

    Особисто я використовую два інструменти для збереження цікавих статей: „позначення зірочкою” у Google Reader (для блогів, на які я підписаний); а також сервіс закладок Delicious (для всіх інших матеріалів).

  5. Налаштуватися «на хвилю». Вміння „налаштуватися на хвилю” допоможе вам перейти зі стану спокою у стан креативного пошуку. Мені дуже добре знайома ситуація, коли писати водночас і хочеться і не хочеться. Хочеться – тому що вам є що сказати світові, чим поділитися із читачами. Не хочеться – тому що спрацьовує якийсь внутрішній „механізм супротиву”, який мені важко охарактеризувати інакше, ніж лінь.
  6. Подолати цей „механізм супротиву” можна двома способами. Один з них – забути про свої відчуття і просто почати писати. Як апетит приходить під час їжі, так і натхнення часто з’являється під час письма. Другий – більш м’який – почати писати у думках. Вам зовсім не обов’язково братися за клавіатуру для того, щоб „розбудити” свій апетит. Уявіть, як би ви сформулювали зав’язку. Якими цікавими фактами могли б поділитися зі своїм читачем. Які словесні прийоми використали б для того, щоб привернути його увагу…

    Ця проста вправа не раз призводила до того, що я, кидаючи все, поспішав до комп’ютера, щоб швидше „виплеснути” ідеї з голови на екран, а потім і в інтернет.

  7. Дозволити думкам випереджати „внутрішнього редактора”. Якщо ви зуміли „налаштуватися на хвилю” – це означає, що процес пішов. Існує чимала ймовірність, що ви напишете всю статтю за один етап, оскільки починати – завжди найважче. Втім, під час процесу безпосереднього написання виникає ще одна небезпека: поставити стиль вище за ідеї.
  8. Написання статті, процес креативний. І в цьому процесі основну роль виконують ваші думки. Дозвольте ідеї повністю керувати тим, про що ви пишете. Хоча б на цей короткий час відмовтесь від контролю над стилем та граматичною і мовленнєвою грамотністю написаного. Нічого не виправляйте і не зупиняйтесь на одному реченні, намагаючись досягнути досконалого звучання та легкості стилю. На даному етапі зміст набагато важливіший, ніж стиль.

    writer
    Автор фотографії: JohnONolan

  9. Редагування написаного. Настав час поринути у роль редактора. Після того, як стаття закінчена, можна виправити помилки і попрацювати над стилем. Найкраще робити це через деякий час після написання (1-2 дні). Ваше завдання:
    • перевірити структуру (вступ, основна думка, висновок);
    • пересвідчитися, що стаття читається легко, із задоволенням, а думка ніде не спотикається;
    • перевірити кожне речення та слово на наявність граматичних, пунктуаційних та мовленнєвих помилок.

Признаюся відверто – розділяти четвертий та п’ятий пункти у мене виходить далеко не завжди (зазвичай через бажання зекономити час чи тоді, коли я публікую статтю відразу після написання). Втім, якщо це можливо – варто все-таки їх розділяти. Повне „вимкнення” внутрішнього редактора дійсно сприяє більш глибокому та послідовному розкриттю ідей. Окрім того, робить процес написання більш легким для автора. А в результаті виявляється, що і стиль і граматика статті виходять кращими, ніж якщо цілеспрямовано звертати на них увагу.

Власне, практику „вимкнення внутрішнього редактора” я використовую у деяких інших випадках. Але це – тема окремої публікації.

 

Джерело: Українська блогосфера

Рейтинг: 4.6 Голосів: 7 Переглядів: 1117
Ваша оцінка: 753

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (2)

+

Додати коментар



    • 1 Лютого, 2011 18:08Уляна Журавчак Відповісти
    • Ідея? :-) Де? :roll: Яка ідея? :lol:


    • 1 Лютого, 2011 14:43Оля Молочій Відповісти
    • Файл ідей :D хороша ідея!