До 65-ої річниці відходу у вічність Юлії Шнайдер (Уляни Кравченко)

30.03.201221:25 30 березня 2012 року Перемиська молодь вшанувала пам'ять Уляни Кравченко. О 13-ій годині на могилі письменниці зібрана Перемиська громада молилася Панахиду за спокій душі покійної Перемишлянки. На завершення до зібраних о. Павло Поточний, катехит в Перемиській Шашкевичівці і сотрудник Архикатедрального Собору, звернувся до присутніх, розповідаючи приклади з творчості Уляни Кравчено. Вірші зачитали також діти з Української Школи ім. о. Маркіяна Шашкевича. Панихиду співслужив о. Роман Кілик, який тими днями дла Перемиської молоді веде великопосні реколекційні науки.


Слово о. Павла Поточного до зібраних над могилою Української Письменниці Уляни Кравченко.

Слава Ісусу Христу
Дорога молоде, вчителі, дорогі брати і сестри,

Зібрались ми сьогодні над могилою Юлії Шнайдер, знаної як Уляна Кравченко. Письменниці, авторки багатьох творів для дітей, але також віршів, пройнятих щирою людяністю і співчуттям до гноблених і скривджених. Це авторка, яка натхнена ідеями Івана Франка, постраждала у професійній вчительській праці. Однак перш за все - це жінка повна віри і любови. У своїх творах описує красу світу, повні відчуттів і емоцій відносини між людьми, а особливо відносини між рідними. Для прикладу, у вірші доня до матері пише про марність дитячих забавочок, коли не має поруч матері:

(...) В нім я безрадна, квола безсила;-
Гірко самій тут, гірко і зле...
Головку клоню, слізоньки роню, -
Скучно мені.
Забавки маю, а все скучаю: -
Пестощів твоїх тільки бажаю.
Мамо, без тебе ваги не має ніяка річ... (...)

Також у своїх віршах порушує глибоку тематику віри як «повислої тайни над землею». Коли друком вийшла збірка з віршами Уляни Кравченко "Твори", о. Митрат П. Хомин висловив такі слова: «Це буде відроджена багата духовна спадщина великої Уляни Кравченко, яка на твердих християнських засадах із глибокою вірою в майбутнє збудувала свій величний храм – «Храм Духа».

Мої дорогі, стоячи над могилою Великої Уляни, слід нам поставити питання, чи ми її знаємо? Чи зробили старання до того, щоб заглибитись у її творчість? Коли це зробимо, то побачимо людину, яка ніколи не здається труднощам, а завжди з надією дивитсья у майбутнє. На завершення усім вам слово Уляни Кравченко - вірш "Молодим".

МОЛОДИМ

Ви, молоді, що в вир пускаєтесь кипучий
у лютий бій, -
готові все віддать в любові всепалючій
за нарід свій, -
чи ймете віру в те, що та любов висока,
ваш щирий труд
і правда чистая, святе зерно пророка,
прийметься тут?

Ввійде в нутро, як та таємна творча сила,
що родить рух,
і в масі, що її столітня тьма сповила,
проснеться дух?

Чи ймете віру, що пропаде біль, страждання
і кривда вся,
що щастя сяєвом мов золотом світання
вбересь земля?

Чи серед проступків, що бійно процвітають,
лукавства, зрад,
ви вірите, борці, що скоро завітають
ще правда й лад?

І чи помножиться труд щирий одиниці
на долю мас,
чи ним хоч би на волос наблизиться
щасливий час?

Чи проступки та чеснота людини,
сльоза і біль
не гинуть в вирі світа, як пилини
серед піль?...

Ні! Хоч кругом і холодно і тьм’яно,
дрімає світ,
хоч ще далеко благодатнє рано, -
ви не дрожіть!

Тривайте, в бою збережіть і віру
ясний і ум,
лиш справедливість все прийміть за міру
всіх діл і дум!

Бо хоч не зараз, а в людства розвою
в будуччині
зійде ваш труд з муравою рясною
знов на весні.

Ніщо не гине в світі духа марно,
що творить дух,
як у природі не щезає дармо
найменший рух.

Джерело: церква св. Онуфрія

Фото: wz.lviv.ua

Рейтинг: 5.0 Голосів: 3 Переглядів: 1570
Ваша оцінка: 7329

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар