Дякую Тобі, Господи...

27.01.201114:22 Взаємна любов, прагнення відповісти добром людині на її ласку і привітність називається вдячністю Б. Спіноза Існує розповідь про двох ангелів. Один із них постійно нудився на хмаринці, а ось інший без перестану літав від землі до неба. Перший поцікавився, чому янголятко ніяк не перепочине. І у відповідь почув: «Я передаю Господеві листи людей зі словами «прошу, дай, допоможи» — тож маю багато роботи. А ти чому весь час відпочиваєш?» — «Тому що, — відповів той, — я маю носити до Бога листи, які починаються зі слів: «Дякую Тобі, Господи...». У Євангелії (Лк. 17, 11-19 - п. ред.) ми чули цікаву розповідь про прокажених. Хвороба прокази на той час вважалася найгіршою і невилікованою. Хто хворів на цю хворобу, вважався живим мерцем. Коли хтось наближався до прокаженого, то він здалеку кричав, щоб до нього не підходили, щоб інші не заразилися. Ось так важко було їм. Але одного разу сталося чудо, Христос очистив 10 прокажених. Це чудо означало те саме, що воскресити померлого. З цієї великої радості подякувати Богу вернувся лише один чоловік і Христос запитав де ж 9 інших?


Кожен з нас у своєму житті пережив на собі якесь чудо чи то фізичне чи духовне. Але чи кожен з нас вдячний Богові? Чи кожен з нас дякує Господу за добре і погане? Адже апостол Павло навчає нас, щоб ми завжди за все дякували Господеві.

Усе християнське життя і життя Церкви, згідно з християнським вченням, розвивається й висловлюється у постійному єднанні молитов та подяк. Апостол Павло каже: «Насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі» (Рим. 1, 8).

Кожна віруюча людина повинна постійно дякувати Богові за всі Божі дари, бо ж каже апостол Павло: "Чоловіче, що ти маєш, чого б ти не одержав від Бога?". Все ми - добре чи погане отримуємо з люблячої руки Господньої.


Я дякую Тобі, мій Бог, за очі, якими бачу все, що Ти створив.

Я знаю тих, для кого дні - як ночі, хто бачить світло тільки в хвилях снів.

Я дякую Тобі, мій Бог, за руки, якими можу я тримати хліб.

Втирать сльозу в печальний час розлуки, і працювати можу на землі.

 

Я знаю тих, кого годують з ложки, хто сам не в змозі рук своїх піднять.

Я дякую, я дякую Тобі, мій Боже. Як цю подяку більше передать?

Я дякую Тобі, мій Бог, за ноги, якими я проходжу всі путі.

Я зустрічав таких, кому дороги непройдені залишились в житті.

 

Я дякую Тобі, мій Бог, за голос, Тебе я славить можу ним.

Я знаю тих, кому весь світ довкола як і вони, здається все німим.

Я дякую Тобі за хліб насущний, за те, що вдосталь маєм на столі.

Були часи тяжкі і неминучі, як (люди) з голоду вмирали на землі.

 

Як крихту хліба золотом вважали, шматочок той ділили багатьом.

Якби вони його тоді так мали, як маєм ми сьогодні за столом.

Я дякую тобі, мій Бог, за мирне небо, за тихий спокій рідної землі.

О, як нам тільки дякувати треба, що ми живемо в мирному краї!

 

Я дякую Тобі, мій Бог за маму, за рідні очі, лагідні слова.

За ніжну неньку з добрими устами, за те, що в мене мама ще жива.

Я дякую Тобі, мій Бог за маму, за очі, руки, світлі почуття.

Навчи нас, Боже щирими устами, Тебе хвалити все своє життя.

 

Я знаю тих, хто сиротами гірко, без мами рідної проходить у житті.

Я дякую, я дякую Тобі Владико, за все, що Ти даруєш нам в житті.

Та знаю, часом гірко так буває, Тобі, наш Боже, вічний наш Христос.

Що дякувати часто забуваєм, за те, що маєм, що не має хтось.

 

Я дякую Тобі, мій Бог за очі, якими бачу все, що ти створив.

Хвалити прагну, дякувати хочу, а Ти до мого серця говори!


 

Отож, стараймося так жити, щоб цей ангел, який відпочивав, ніколи не мав відпочинку. Тобто за все дякуймо Господеві! Амінь.

Джерело: Парафія Вознесіння Господнього

Рейтинг: 4.0 Голосів: 64 Переглядів: 12636
Ваша оцінка: 2017

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар