Культурна війна: тихе і непомітне зло

08.02.201613:22 Культурна війна є справжньою, з реальними тілами. Я знаю. Тому що я тримав одне


Це було пару років тому, на конференції pro-life активістів у Каліфорнії, де я виступив з промовою з історії соціальних реформ.

У вихідні цього тижня один pro-life ветеран відвів мене в сторону і сказав, що має мені щось показати. Те, що  у моєму віці, перебуваючи у pro-life русі, необхідно побачити. Я погодився, і ми поїхали до нього додому на його вантажівці. Ми зупинилися біля гаражу і зайшли туди.

Він  перерив сміттєвий контейнер позаду клініки абортів, сказав він мені. Це саме по собі мене не здивувало, така практика була поширена в американському  pro-life русі протягом багатьох десятиліть. Джо Шеідлер і Моніка Міллер  виявили і забрали  кинутих понівечених дітей зі смітника, щоб поховати їх, і фотографії їх трупів були одними з перших фотографій жертв абортів, які рух  використовував для розкриття вбивств. Такі активісти, як Лінн Мілз і Трой Ньюман використовували підводний сміттєвий контейнер, щоб зібрати докази порушень  індустрії абортів. Коли діти стають сміттям, християни стають збирачами сміття.

Коли діти стають сміттям, християни стають збирачами сміття.

Але з якоїсь причини я до тих пір не очікував очевидного. Одна справа бачити фотографії жертв аборту або навіть жахливі відео  я бачив досить кадрів процедур аборту, чого вистачило би на кілька життів. Але абсолютно інша річ  подивитися на немовля в банці. Щось є в тому, що не реєструється  ваші очі приймають зображення, але ваш мозок не зовсім розуміє, що він бачить. Зрештою, хто має будь-який ментальний контекст для немовля в банці? Але це те, на що я дивився. Банка на столі, з маленьким хлопчиком в ній.

Щось є в тому, що не реєструється  ваші очі приймають зображення, але ваш мозок не зовсім розуміє, що він бачить

Хлопчик був досконалим, таким досконалим. Його шкіра мала білизну  слонової кістки, але все інше виглядало так звичайно. Його очі були закриті, і вираз його обличчя був спокійним і мирним.  Саме тримання банки відчувалось дивно, тому що хлопчик міг би  рухатися в рідині,  розмахуючи ногами і руками. Я майже очікував, що він прокинеться. Єдиною ознакою, що не все було добре було дві маленькі колоті рани в потилиці  саме так його вбив виконавець аборту. Цікаво, скільки років він би мав, якби був живий. Але він не був. Він був заморожений в часі. Занурений в формальдегід. Він плавав в банці на столі, і я не міг відірвати очей від нього.

Я майже очікував, що він прокинеться. Єдиною ознакою, що не все було добре було дві маленькі колоті рани в потилиці  саме так його вбив виконавець аборту.

Я майже очікував, що він прокинеться. Єдиною ознакою, що не все було добре було дві маленькі колоті рани в потилиці  саме так його вбив виконавець аборту.

Мій шлунок все ще крутить, лише згадуючи про це. Немовлята в банках. Немовлята в сміттєвих контейнерах. Немовлята в сміттєспалювачах.

Культурна війна є справжньою війною, з реальними тілами. Я знаю. Я тримав одне.

Ось наше суспільство в даний час. Культурна війна не є якоюсь абстрактною філософською дуеллю у боротьбі політиків за голоси на виборах. Культурна війна є справжньою війною, з реальними тілами. Я знаю. Я тримав одне.

 

Jonathon van Maren

 

Джерело: Католицький оглядач

Фото: credo

 

Рейтинг: 5.0 Голосів: 15 Переглядів: 1650
Ваша оцінка: 106603

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар