Духовна криза. Exit/No Exit

EXCLUSIVE ARTICLES03.02.201613:02 За матеріалами зустрічі на тему «Криза в державі – криза духовності», яку провів Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський, у суботу, 30 січня 2016 року, в Реколекційно-відпочинковому центрі Львівської архиєпархії «Світлиця»


Однією із найбільш серйозних криз є криза духовна. Людина віддаляється, залишає віру, практики, змінює світогляд. Богопосвячені особи нерідко внаслідок кризи змінюють спосіб життя, миряни – зовсім відходять від Бога. Криза подібна до поетапного руху, де кожен щабель по-своєму вирішальний.

Крок 1. Наближення кризи.

Основна причина духовної кризи – те, що віра тримається на поверхневому рівні, виключній традиційності. Занепад стається внаслідок повільного занедбання молитви, шукання  вигідного і безтурботного життя, легковажність гріха, страх перед духовними вимогами, усвідомлення своєї погрішності, далекості від Бога. Людина починає думати собі: Бог Святий, Праведний, Вічний, справедливий, Бог – Любов, а я ж так  далеко.

Крок 2. Розвиток кризи.

Все відбувається за сценарієм. Доступ сумнівам відкрито. Спокуси злих сил світу та власного тіла облягають валом – гординя, нечистота, лінивство, розпачі, постійне розсіяння Духа, почуття неприсутності Бога, відчуття непотрібності себе у спільноті, відчуження, постійний неспокій,  і тому подібне.  На цьому етапі кризу можна подолати дуже просто, достатньо лиш попросити про молитву, розказати про свої клопоти, тобто вчасно зреагувати.

Крок 3. Поглиблення.

Стан негативного зламу духовного життя приходить непомітно, це стається повільно. Схожий на пробитий корабель  цвяхом невеликого діаметру. Коли ніхто не вичерпує води і не закриває цього отвору -корабель тоне. Якщо на цьому етапі не почати усвідомлено діяти, неминучими будуть наслідки.

Крок 4. Вихід / No exit.

Вихід. Вихід із кризи може бути як позитивним, так і негативним. Або його просто може не бути – виникає стан духовного заціпеніння, з якого не зможе нічого нового народитися.

Зразком позитивного виходу може служити історія про Давидовий гріх з жінкою Урії. Давид не закрив свого гріха.  Та до нього прийшло спасенне слово і Він вийшов з кризи. Провадив інше життя, покутував за свій гріх. Реанімував себе завдяки довірі Богові, на якого повністю поклав  своє життя, не заламався, довірився Божому милосердю. Зрозумів, що  зле зробив. І це важливо, щоби людина, яка є в такій кризі, щоб вона не заламалася, не стала не вірити Богові,  не віддалилася від Бога, але "ну що так сталося, то сталося".

Водночас інший шлях передбачає те, що особа може  ввести себе в стан негативного життя: відчужитись від Бога.  Не тільки людину в чернечій спільноті чи в священицькому стані, а також мирянина може огорнути духовна сухість – неуспішність молитви, що "Бог мене не чує", сухість у молитві. Ісус Христос каже: "Ні, я не далеко. Я є завжди біля тебе і є свідомий твоєї боротьби, Я  свідомий твоєму стану, в якому ти є, як ти борешся чи не борешся. Я все про тебе знаю, Я є – біля тебе".  Однак людина не чує. Її серце закрите.

Порада:

Духовні кризи супроводжують життя людини. Їх не можна уникнути, але саме завдяки їм людина здобуває досвід, набирається знання і сил, рухаючись в позитивному напрямку, обираючи шлях боротьби. Тому так важливо чувати над своїм станом. Необхідно пам’ятати, що людина потребує Бога, що їй трудно будувати свою долю без Божого провидіння. Від себе необхідно чинити  все можливе, здаючись повністю на Бога. Втрата духовного стану не означає втрати душі. Необхідно привезти себе до нормального мирянського стану та гідно реалізувати  своє життя у ньому, знову виконуючи  волю Бога. Інакше може загрожувати  утрата віри, або взагалі вхід  у стан атеїзму

 

Репортер: Ірина Сулик

Редактор: Тетяна Трачук

Рейтинг: 5.0 Голосів: 20 Переглядів: 2083
Ваша оцінка: 106587

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (1)

+

Додати коментар



    • 5 Лютого, 2016 18:15Вктор Денисюк Відповісти
    • Віра тримається на поверхневому рівні та виключній традиційності тому, що в нашій церкві немає пошани до Слова Божого. Скільки Біблійних гуртків працює у Львові (не кажучи про села)? Скільки в них займається людей? Скільки людей читає Святе Письмо?