7 ключів до таємниці щастя

27.01.201613:00 Проблема людського щастя ніколи не втратить актуальності. Особливо сьогодні – у час панування тотальної ринкової свідомості, коли все можна купити за гроші...


У цивілізації, такій, як наша, де домінуючою цінністю є торгівля, обмін, під щастям розуміють якийсь об'єктивний стан, якого можна досягнути, етап, щось таке, що можна купити,  або в інший спосіб придбати, отримати, або ціллю, яку треба досягти. В будь-якому разі щастя є чимось, абсолютно зовнішнім. Але ж поза нами немає нічого.

Бути щасливим – це сьогодні наказ, команда моди і пануючого способу мислення. Багато людей чекають, поки їм скажуть, як стати щасливими. Однак саме ті, хто не чекає таких розпоряджень, уже розпачали свій шлях до щастя. Бо все вже у нас закладено. Щастя теж.

Щастя – це внутрішній особистісний досвід. Це спосіб буття, а не власність. Це таємниця. І ось кілька підказок, щоб її розгадати.
 
Read in English: 7 keys to the secret of happiness
 

По-перше: наявність мети

Не розмірюйте життя категоріями важко-легко. Ніщо не є легко, ніщо не є важко. Це те, що варто запам'ятати. Назавжди. Включіть натомість до свого словника терміни: "мета", "намір", "бажання". І тоді буде тільки шлях до реалізації конкретної мети, конкретного наміру,конкретного бажання. Шлях, сповнений хвилинами труднощів, хвилями відпочинку, втоми, задоволення, страху,  тривоги, радості, душевної рівноваги, але ви ніколи не стоятимете на місці, бо завжди матимете перед собою ціль. Не обирайте собі легких доріг чи навпаки, у дусі мазохізму, важких, але плануйте. Труднощі притаманні дорозі.

Зрештою, все зводиться до віри. Віри в нас, в наші можливості співтворити з Богом, брати участь,  віри в нашу здатність формувати себе, ґрунтуючись на своєму особистому досвіді і досягненнях попередніх поколінь.
 

По-друге: свобода

Сводоба – це не приналежність до влади. У нашій зіпсованій цивілізації владою просякнуті всі закутки життя. Навіть культура повністю підпорядковується владі. Молоді інтелектуали прагнуть влади. Сьогодні усе є владою. Але влада ніколи не приводить до щастя.

Влада видається найбільш реальною, найбільш доступною, найбільш досяжною, одна історія доводить її крихкість та нетривалість. Влада не дає вибору: або їй підпорядковуєшся, або її твориш – і в цьому випадку влада стає абсолютним твоїм паном.
 

По-третє, відвага

Відвага залишитись живим усередині. Бо людина завжди перебуває в дорозі. Хоче цього, чи ні. На жаль, сьогодні багато людей не активні, не працюють над своїм внутрішнім світом. Телебачення, наприклад, привчило нас не думати, все пасивно поглинати. Мусимо заново вчитись мовчанню. Навчитись не боятись самих себе і приймати стан самотності. Власне, у тиші і самотності стає чутно голос найглибшої інтуїції.
 

По-четверте, смирення

Для того, щоб плідно використовувати свою середину, необхідно навчитися смирення. Смирення уможливлює безперервну критичну самооцінку. Коли людина сконцентрується на власному нарцисизмі і зупиниться, то може й почуватиме себе сильнішим та мудрішим, однак буде замкнутим у в'язниці із дзеркальними стінами, завжди і повсюди бачачи лише своє віддзерклення.
 

По-п'яте: правдивість

Живемо у суспільстві, яке не вчить нас щирості. На жаль, вчимося дотримуватись правил, незважаючи на те, що вони згубно впливають на людську індивідуальність. В багатьох випадках мусимо мати відвагу не виконувати законів.

Ми повинні намагатись завжди бути щирими. Чи втратимо при цьому друзів? Якщо втратимо їх через правду, то навряд вони були нашими друзями.
 

По-шосте, наполегливість

Зараз усі хочуть мати все і одразу. Суспільство хоче забути так рідко сьогодні уживані терміни, як витривалість, постійність. На їх місці говорять про бажання, птреби, зовнішіні фактори. Але чого варте бажання без наполегливості, волі і дисципліни? Багато хто є лише результатом веління емоцій, відчуттів, бажань, які спалахують і відразу ж гаснуть. Ми повинні освіжити в ваших приватних словниках слова "воля", "наполегливість", щоби могти взяти участь у творчій візії, а відтак ступати шляхом виваженості, котрий провадить до щастя.
 

По-сьоме: іноді думати про смерть

Ці слова можуть видатись вам парадоксальними, різкими, але послухайте ще хвилю. Не кажу, що смертю треба перейматися хворобливо, маніакально чи депресивно, просто слід пригадувати собі про те, що знаємо від народження. Звільніться від невігластва, поверховості, страху.

І ще одне побажання. Уважно перегляньте усі свої справи і займіться найменшими з них. Не женіться за великими речами, міфами, великими словами, великими почуттями. Все це ілюзії, які не знають смерті. Зважайте на речі, які минають, навіть тоді, коли їх життя триває всього один день – лиш тоді побачите в своїй руці таємницю щастя.

 

Read in English: 7 keys to the secret of happiness

 

Більше знайдете у книзі  "Zazdrość - cecha wrodzona czy nabyta? Jak przezwyciężyć uczucie stare a wciąż nowe?" - Valerio Albisetti 

Переклад з польської: Тетяна Трачук

Джерело: deon.pl

Фото: blogspot

Рейтинг: 4.8 Голосів: 40 Переглядів: 3462
Ваша оцінка: 106552

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар