Що може зробити кожен для захисту сім'ї?

26.01.201613:56 Найголовніше зі Спільної Декларації католицьких єпископів України стосовно загроз для сім'ї


1. Пам'ятати про справжні цінності

Від появи перших людей подружжя завжди означало союз між чоловіком і жінкою. Таке розуміння закорінене в природному законі і доповнене біблійним об’явленням.

У книзі Буття читаємо: «І сотворив Бог людину на свій образ, на Божий образ сотворив її, чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут. 1, 27). Саме від Бога ми отримуємо особисту статеву приналежність − як дар і як покликання. Таке розуміння − що статева тотожність походить від Творця, а не є вибором людини − єднає у вірі та переконаннях не лише всі християнські конфесії, а і юдеїв та мусульман.

Нерозривне, вірне і плідне єднання чоловіка та жінки в любові, за словами апостола Павла, є іконою єдності між Христом і Його Церквою (пор. Еф. 5, 25−33).

Як розповідає євангельська історія про весілля в Кані Галилейській, Ісус Христос освятив ці найбільш особистісні людські стосунки, роблячи їх Святим Таїнством, джерелом Божої благодаті.

Досвід мільярдів людей у ​​всьому світі показує, що здорова, любляча сім'я приносить щастя і є життєвим покликанням, яке можливо реалізувати силою і благодаттю Святого Духа.

2. Усвідомити небезпеки

Сьогодні в багатьох країнах світу ставиться під сумнів не лише важливість подружжя і сім'ї, але також обґрунтування їхнього існування. Пропонуються альтернативні моделі союзів, наприклад між двома чоловіками або двома жінками. Одностатеві пари отримують права на усиновлення та виховання дітей.

Поширюються ідеї, на основі яких вводиться нове поняття статі. Протягом тисячоліть людство визнавало існування двох статей на основі біологічних критеріїв − чоловічої та жіночої. Сьогодні ж дехто намагається відокремити поняття біологічної статі, з якою народжуємося, від особистого усвідомлення та досвіду власної статевості. Внаслідок цього статева приналежність не вважається більше даром Божим, а декларується предметом особистого вибору, правом людини. Вона перестає усвідомлюватися як глибинне покликання особи до вічної любові, а вважається наче тимчасовою грою.

Небезпека полягає в тому, що таку антилюдську теорію намагаються перетворити на панівний світогляд і втілити на практиці, іноді нав’язуючи її за допомогою міжнародних засобів тиску на світову спільноту.

Процес такої підміни понять часто починається з прийняття «антидискримінаційних законів», в центрі яких ставиться не поняття дискримінації, а самі теорії, пов’язані з «гендерною ідентичністю» та «сексуальною орієнтацією». Наступним кроком у такому процесі є узаконення «одностатевих партнерств» та надання їм права на всиновлення дітей.

Перші спроби впровадження гендерної ідеології в Україні − впровадження її термінології в українське законодавство, як це було, наприклад, із нещодавніми змінами до Кодексу законів про працю. Гендерна теорія скидається на чергову спробу застосування соціальної інженерії, адже вона сприймає подружжя і сім'ю як конструкції, які можна будувати в довільний спосіб.

З трагічної історії українського народу минулого століття ми знаємо, на що перетворюються утопічні ідеології, які обіцяють щастя всього людства.

3. Діяти:

  • чоловікам і дружинам, батькам і матерям, синам і дочкам, онукам − брати активну участь в суспільній дискусії;

  • не боятися голосно й публічно свідчити про красу родини;

  • молитися за майбутнє сім'ї в Україні.

 

За матеріалами Спільної Декларації католицьких єпископів України з приводу небезпеки нового ідеологічного поневолення нашого народу, news.ugcc.ua

Фото: Павло Пивовар

 
 
Рейтинг: 4.6 Голосів: 27 Переглядів: 1489
Ваша оцінка: 106546

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (1)

+

Додати коментар



    • 28 Січня, 2016 17:59Ivan Derzhylo Відповісти
    • молитись - на перше місце!