Різдво дорослого дитячими очима

EXCLUSIVE ARTICLES07.01.201608:25 Він добре знав, що ми, люди не вміємо любити, доки не потримаємо те, що любимо, в своїх руках


Письменник, який своїми друкованими творами дарує радість і спонукає до глибоких роздумів над різноманітнішими проблемами людськості. У переліку тих, з яким я б дуже хотіла познайомитись, та вже 25 років минуло, коли така можливість відійшла у вічність. Хосе Луїс Мартін Дескальсо – відомий у Іспанії священик-журналіст, до творчості якого дуже хочу наблизити читача. Тому поділюсь вибраними уривками його Різдвяної статті-роздумів, яка тебе, читачу, обов’язково зацікавить.

 

Read in English: An Adult’s Christmas Seen by Children’s Eyes

 

Я думав про те, що до Бога можна прийти лише двома шляхами: будучи дитиною або часто згинаючись перед Ним. Не підніматись сходами науки, влади або величі, а постійно повертатись до перших років свого життя.

Різдво – передусім таємниця дитинства. Тому воно таке святе. Тому говорити про нього можна лише надавши слово дитині, що нею був кожен із нас.

Діти просто живуть радістю, тоді як ми, дорослі, робимо неймовірні зусилля, щоб хоч трошечки наблизитись до неї. Їм, щоб зрадіти, вистачає сонячного промінчика. Та, як пише Голдвідчер, щоб розтопити серце дорослої людини, замало цілого сонця.

Людина не вміє сподіватися. Вона чекає того, чого не повинна чекати. Саме тому ми і не зрозуміли Бога, коли Він прийшов до нас. Ми сподівались побачити в Його руках могутність, а побачили бідність. Ми чекали гніву, що знищить ворогів, а прийшло милосердя. Ми хотіли отримати таємничі об’явлення, а з’явився маленький шматок плоті, який з великим зусиллям навчився говорити «мама» і «тато».

Річ у тім, що Бог просто хотів, щоб Його любили. Він добре знав, що ми, люди не вміємо любити, доки не потримаємо те, що любимо, в своїх руках. Бога воїнів ми могли б боятися. Богом філософів – захоплюватись. Полюбити Його ми змогли б лишень, якби він став немовлятком. Тому Різдво – це запаморочення, безлад, надмір і безмежність. Різдво приходить, щоб зірвати з нас маску поважності, якою ми все життя прикривали своє обличчя.

Різдво 81 року (актуально і для нас у 2016) – це коли світ, який майже забув смак надії, здригається від голоду і війн. Різдво і маленький Бог приходить до нас, щоб пробудити від безмежного жаху і навчити бачити життя палаючими очима. І мені приємно повторити слова  Бернаноса, якими він одного дня напоучував школярів: «Не забувайте ніколи, що цей проклятий світ продовжує триматися лише завдяки співучасті святих, поетів і дітей. Її завжди атакують, а вона знову відроджується». Якщо нам пощастить зберегти ці три вірності, в світі завжди буде Різдво. А радість буде набагато сильнішою за жах.

 

Сніжана Креховецька

Фото: lazarohades.com,

Рейтинг: 5.0 Голосів: 20 Переглядів: 2089
Ваша оцінка: 106469

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар