Святий Вечір для потребуючих: тут їх чекають!

EXCLUSIVE ARTICLES05.01.201610:30 Для Українського Католицького Університету стало уже традицією запрошувати потребуючих жителів Львова на Святвечір


З 2000 року у стінах УКУ відбувається «Вифлеємська гостина», яка скликає за спільний стіл одиноких, малозабезпечених та безхатченків. З 2010 року Різдвяна ініціатива відбувається у трьох місцях: філософсько-богословський факультет УКУ, Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня та паліативне відділення шпиталю імені Митрополита Шептицького.

До створення  передріздвяного вечора залучаються волонтери різних конфесій. Та оскільки це студентська акція, то  зазвичай саме студенти беруть на себе основні організаційні зобов’язання. Щороку 20 – 30 небайдужих присвячують свій час для того, аби створити невелику радість тим, хто цього потребує найбільше.

Про подію знають не лише на теренах України, але й поза її межами, тому щороку до УКУ приїжджають помічники із США та Австралії. Також приїздить молодь із Автономної Республіки Крим, Кривого Рогу, Тернополя, Рогатина, Івано-Франківська. Такого роду доброчинне дійство відбувається лише у Львові.

Також разом із учасниками святкового столу вечеряє Владика Венедикт.

Основна підготовка  до заходу триває 3,5 місяці. Пишуться листи-запрошення, збираються пожертви. А вже 5 січня волонтери декорують зал, в якому проходитиме гостина. 6 січня об 14.00 починається спільна коляда. Для глядачів організовують вертеп. А опісля Святкового Богослужіння беруться за споживання страв.

Основний організатор гостини, Назарій Петрів, аспірант кафедри Церковної Історї УКУ, розповідає про те, що мотивує його у день Святвечора бути далеко від сім’ї і посвятити  свій час для  інших.

«Мене надихає Мати Тереза, її приклад, жертовність та відданість своєму служінню. Знаєте, їй було 18 років, коли вона покинула рідне Скоп’є, сіла на корабель та попливла до далекої Індії, не знаючи ані мови, ані звичаїв того народу, служінню якому присвятила ціле життя. В одному із своїх численних інтерв’ю вона сказала: "Не треба їхати до Калькутти, можна знайти Калькутту будь-де". Львів став для мене своєрідною Калькутою, адже ті, хто потребують допомоги є всюди. Головне - це вміти помітити тих, кому справді потрібна поміч. Зрештою, ми лише інструменти у Божих руках».

За словами Назарія, останніми роками за спільним пісним столом збирається 300 - 350 осіб. Більшість із них – сталі відвідувачі гостини.

«Це вже одна велика родина, яка з року у рік збирається, щоб погомоніти про дітей, про зміни та просто про життя. Багато років поспіль до нас на вечерю приходить одна сім’я із маленькими дітьми. Коли вони вперше прийшли до нас, дітям було десь 6-7 рочків, а зараз вони ходять до 6-го класу».

Назарій ввважає, що ми усі є потребуючими, адже усі прагнемо, щоб нас любили, поважали. Саме тому у час цих днів УКУ об’єднує не лише тих, хто є матеріально потребуючим, а й надає змогу поділитись тим, які цього прагнуть всією душею.

«Святвечір – це період чудес, це момент, коли Бог народжується у серці. Ми – олівці у руках Божих, якими Він малює чудесну картину, що називається життям. Я часто повторюю цю фразу нашим волонтерам. Також завжди кажу: Не бійтесь труднощів. Адже останні наче стругалка, що заточує олівець, тож як ми їх затешим, так вони і малюватимуть».

До фінансової підтримки заходу долучаються студрада УКУ, парафії, семінарія, студенти богословського факультету, Львівська бізнес-школа та приватні особи.

Важливим елементом спільної гостини є коляда, адже це теж молитва, під час якої люди відкриваються. Є й вертеп, у ньому беруть участь вихованці школи – інтернату «Мрія».

«Тут колядують усі нації. Звучать колядки українською, російською, англійською. І кожна з них особлива» .

Владика Венедикт присутній протягом усього Святвечора. Він, так званий, «атрибут» свята, якого з нетерпінням очікують усі гості святкування. Присутність духовенства під час подібних святкувань є надзвичайно потрібною, присутність священика чи владики – це найкраще свідчення того, що церква є відкритою для людей.

Співорганізатором зимового заходу є Марія Гупало, студентка богословського факультету. Вона займається декоруванням залів та допомагає у інших справах по підготовці.

«У цей день не лише ми допомагаємо, але й отримуємо взамін. Для мене тут створюється атмосфера на усі Різдвяні свята. Підготовка до Вифлеємської гостини – це моя особиста духовна підготовка до Різдва. Тут ти відчуваєш від усіх вдячність за допомогу та підтримку, душевне тепло, з’являється мотивація до життя».

Кожен охочий може внести свою лепту до доброї справи, започаткованої самим Митрополитом Шептицьким.

 

Ірина Скишляк

Фото: faktor.te.ua, Назарій Петрів, Bohdana Rushchak

Рейтинг: 4.6 Голосів: 9 Переглядів: 1366
Ваша оцінка: 106463

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар