Любомир Гузар: "Треба діяти разом"

25.11.201512:52 Про авторитети для українців, священників в політиці, зміни в країні та можливість третього майдану в інтерв'ю РІСУ розповів Архиєпископ-емерит УГКЦ Любомир Гузар


Про авторитет Церкви: "Для дуже багатьох людей Церква означає єрархію, єпископів або духовенство. Проте коли скажемо по-богословськи: Церква – це увесь Божий люд, то бачимо, що миряни набагато численніші, ніж єпископи чи священики. Коли говоримо про авторитет Церкви, то маємо на увазі те, як Церква реагує на сучасні справи. Наприклад, сьогодні є велика проблема корупції в українському суспільстві. Чи учительський уряд Церкви, а передусім єпископи, висловилися щодо цього питання, чи засудили корупцію, чи звернулися увагу вірних, що це гріх? Тобто яка їхня позиція? Позиція, яку займає Церква, і є підставою для авторитету. Якщо у наскрізь корумпованому суспільстві священики і єпископи у жодній формі не приймають хабарів, тоді люди бачать, що священнослужителі дотримуються того, що проповідують. Авторитет Церкви полягає в тому, що Вона навчає Божого Слова і сповняє його. Влада приймає закони, творить комісії, проводить різні заходи, щоб долати корупцію, але, на жаль, існує дуже багато доведених випадків корупції у владі на різних рівнях. Тож не дивно, що немає довіри – говорять про комісії, заходи, призначення та закони, а defacto корупційні практики не припиняються."

Про власний авторитет: "Треба пам’ятати таку річ: ніхто сам себе не робить моральним авторитетом – так когось називають люди. А це означає, що такій особі довіряють і вірять, що її слово засуджує лихо і зло. Така особа не боятиметься зробити зауваження навіть уряду, її вчинки відповідають тому, що вона проголошує. І люди бачать, що ця особа послідовно від усякого зла втікає, старається нічого подібного не робити. Пам’ятайте, що ніхто себе не може задекларувати моральним авторитетом (усміхається) – то приходить від людей."

Про священників в політиці: "Політичні позиції є виборні, отже треба бути обраним. І завжди в такій ситуації одна частина виборців «виграє», а інша «програє». А священик повинен бути доступним для всіх однаково, щоб ніхто не міг сказати: «Я його не обирав». Священик передусім душпастир і має бути відкритий однаково для всіх. Існують особливі обставини, коли священники проявляли пряму політичну активність, але у такий спосіб, щоб це не відділяло їх від громади. Проте це були обставини особливі. Сьогодні священик не повинен балотуватися, бо це означає ділити. Хто «за», той буде радіти, а хто «проти», той відкине священика як душпастиря, і він втратить з людьми духовний контакт. Тому Церква забороняє священикам балотуватися."

Про постмайданівські зміни: "Народ прокинувся і заманіфестував свою волю щось міняти — у цьому немає сумніву. Проте сподівання не здійснилися так, як це очікували. Можливо, очікування були надто великі, а може і справді є певна повільність зі сторони влади. Навіть ЄС та інші партнери України зазначають, що є багато розмов, але мало роботи. Тому створилося певне напруження, і я б дуже хотів, щоб влада на різних рівнях (адже в таких справах успіх залежить від багатьох людей) почала справді діяти в дусі Майдану. Майдан був великим позитивним кроком. "

Про третій майдан: "Думаю, що всім треба працювати, а не балакати. Коли потрібно, то не треба мовчати, треба сказати відповідальним людям, що не так. Але ті, хто при владі, і ті, хто без влади, тобто громадянське суспільство, мають дуже щиро працювати. Я б не радо бачив те, що називають третім Майданом. Я б радше хотів бачити людей, що взялися до роботи на всіх рівнях. Зараз є нова система, хоча вона досить дивно звучить – децентралізація, але принцип дуже здоровий – передати місцевим людям відповідальність за їхнє життя. Щоб здійснювалося те, що має бути, щоб влада показала справжню політичну волю, справжнє практичне бажання. Коли всі візьмуться до роботи, то не потрібен буде третій Майдан."

Про примирення між Українцями: "То треба застановлятися і думати. Не жити емоціями та гаслами, але здорово і спокійно оцінювати ситуацію. Треба діяти разом. Не завжди все вдається легко і відразу. Але треба щось робити. Не можна спати. Люди повинні трохи призадуматися, відчути свою відповідальність і робити те, що робити треба. Треба просто хотіти Люди є дуже емоційні, і часто бракує провідників, які вели б людей до примирення. Можливо, Церква повинна відіграти більш активну роль."

Про звинувачення московського Патріархату: "Розмова про мир дуже гарно звучить. Ми, може, й багато говоримо про війну, але стараємося встановити мир. Московська патріархія, натомість, гарно говорить про мир, але чи засуджує дії свого уряду, який є агресором? Говорити можна багато, але остаточно значення мають дії. Ми говоримо, що йде війна, що це не громадянський конфлікт, а справді війна, хоч і не задекларована. Ми заохочуємо волонтерів і підтримуємо армію. Чому? Щоб війни не було. Ми не заперечуємо фактів."

 

Розмовляла: Мар'яна Карапінка, повну версію інтерв'ю читатйте тут: risu.org.ua

Фото: firtka.if.ua

Рейтинг: 5.0 Голосів: 7 Переглядів: 1275
Ваша оцінка: 106318

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар