Святкувати чи не святкувати "Хелловін"? Або чи вшановувати всіх святих?

31.10.201511:04 Напередодні Хелловіну, що стає у нас щораз популярнішим, цікаво дізнатись про історію цього свята, його коріння та традицію святкування.


“All Hallows” в перекладі з англійської значить “всіх святих”. Почитання всіх святих – це вшановування тих, хто був вірним Христові і Його Євангелії, згадуючи їхню пам’ять, ми пригадуємо собі, що стільки простих людей зробили те, що інколи нам здається неможливим. Якщо вони змогли, то чому ми не зможемо? «All Hallows Even» – це Навечір'я всіх святих.

“All Hallows” в перекладі зі англійської значить “всіх святих”

Пригадую, що святкування празників у християн починається ще з вечора, із вечірньої молитви. Тому простою мовою «Hallowe’en» Хеловін – це початок вечірньої молитви, пригадування життя всіх святих.
Нам буде легше зрозуміти, коли пригадаємо Святкування Різдва Христового. Адже з Навечір’я, вечері і коляди ми починаємо святкування. А далі діти йдуть і проголошують Добру Новину про домівках сусідів та родичів.

Це свято розвинулось на Заході і є латинською традицією. У нас, християн східної традиції, поминання померших звершується перед і в часі Великого посту, а також у Пасхальний час. А свято Всіх Святих відзначаємо після Торжества Пресвятої Тройці. Хоча в деяких регіонах України 1 листопада відвідують цвинтарі і вшановують померлих.

А тепер до тих, хто знаходиться за межами своєї духовної культури, про імігрантів.


Ми живемо в культурі, яка не є нашою рідною. Ми зберігаємо наші традиції, але оминути культуру, що нас оточує, практично неможливо. Більше того, бути осторонь – це небезепечно для нас самих, бо будемо жити закриті у штучному вакуумі, а ще це не буде ознакою нашої поваги до культури народу, який нас прийняв. Поважати – це не означає сліпо перейняти і робити так, як усі роблять. Поважати – це найперше зрозуміти, чому вони це роблять і що вони хочуть цим досягти? Ми не маємо права осуджувати, займатися критикою і чимось, чим можемо принизити іншого. Маємо обов’язок збагачуватись тим, що нам принесе користь. Ось тому заохочую всіх нас роздумати над тим що скоро у нас буде перед очима, хочемо ми цього чи не хочемо, але вже від тепер видно, як в магазинах вже готуються до наступної акції і наші діти це також бачать.

Ми зберігаємо наші традиції, але оминути культуру, що нас оточує, практично неможливо

Святкування Хеловіну таким, як ми бачимо сьогодні, не є європейською традицією. Лише останніми роками вона стає популярною завдяки дітям та рекламі продавців, телебаченню та фільмам. Та ще й самі батьки захоплюються дивним обрядом: переодягання і ходження із вигуком: солодке чи жарт?

Прикро, що саме ця новизна дуже нав’язується в садочках і школах, ставиться акцент лише на переодяганні, на страшних беззмістовних “історіях”.

Відразу хочеться запитати: чи таке святкування може виховати пошану до померлих? До загробного життя? До почитання святих?

Солодке, жарти, залякування, переодягання – це ще одне підтвердження сучасної культури, що зводить все до розваги і споживання. А серйозний підхід до духовного оминається.

Дехто підозрює, що така під-заміна християнських свят є для того, щоб обездуховити їх і наповнити новітнім поганським, атеїстичним духом. Можемо зауважити, що боротьба проти християн і Євангелії Христа далі продовжується, але вже прихованих формах. Хочу пригадати, що батьки відповідають за виховання дітей не тільки культурне, а ще й духовне. Тому багато від вас залежить доля цієї “новинки”.

Солодке, жарти, залякування, переодягання – це ще одне підтвердження сучасної культури, що зводить все до розваги і споживання. А серйозний підхід до духовного оминається

Розумію, що буде важко дитині заборонити і йти наперекір її бажанню. Адже майже всі друзі в той день будуть це робити і потім ділитися враженнями та ще й хвалитися скільки солодкого назбирали. Тому не вартує завдавати дитині зайвих стресів і виховувати пожадання до “заборони”. Загострювати увагу дитині на такому новітньому “шоубізнесі” не вартує. Але подаю кілька порад:

1. Добре з дитиною поговорити про правдиву суть цього свята і його релігійний характер: вшанування святих, молитва за померлих, запалення свічки як свідчення пам’яті, відвідування цвинтарів та храмів.

2. Самому не нав’язувати і не пропагувати, мовляв, щоб ваша дитина не відрізнялась від інших і т.д. Ви свідомі християни і краще висловити свою думку, що в нашій сім’ї немає таких звичаїв, бо ми маємо інші: колядування на Різдво, засівання, щедрування.

3. Формувати повагу до світу померлих: ні в якому разі не можна насміхатися, жартувати, чи вигадувати всякі історії для застрашування чи розваги про тих, хто відійшов до Бога.
Наш обов’язок творити “Вічную пам’ять”, а це молитися за них, продовжувати добрі вчинки, згадувати про добрий приклад. Цвинтар – це святе місце.

Коли говоримо про світ духів, то він поділяється лише на дві частини: Ангели Світла і ангели темряви. Посередніх персонажів немає: феї, відьми, чаклуни і т.д. це все те, що є вигаданими казковими персонажами, а насправді їх нема. Тому нам не личить розвивати уяву у дітей в тому, чого насправді немає. Не вводити їх в оману.
 

У кожному випадку діти не мають бути обмежені в односторонності цього театрального дійства, а добре, щоб побачили другу,правдиву, сторону свята Всіх Святих у латинській традиції.

Джерело: www.rozdum.org.ua

 

Рейтинг: 4.6 Голосів: 11 Переглядів: 2573
Ваша оцінка: 106209

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар