Йде степами України Проща

04.08.201512:24 Про VI пішу прощу "Мелітополь-Снігурівка", котра відбулася 1-2 серпня 2015 року


Йде степами України Проща. Поруч снують собі люди, занурені в буденні проблеми, побути, обумовленості. Хто відкривається на прочан, радіє, задумується, споглядаючи, як вони, запилені, втомлені, проходять дорогою, молячись за село, людей, урожай, Перемогу, збереження України і десятки інших намірень? Діти і люди похилого віку. Діти радіють. Старші люди стоять в задумі, деякі плачуть. Звичайно, і молодь, і люди середнього віку "помічають" колону людей, які прямують кудись в напрямку Снігурівки. Радісно сигналять водії транспортних засобів, особливо, якщо мають українську символіку.

Проща має завдання, Мету. Вірніше, надзавдання. Ці завдання, повірте. пишуться не тут, на Землі. У них є Автор. Той, Хто обрав це мале стадо для виконання Своїх завдань.

Порівнюючи цю Прощу з 200-тисячною Прощею до Зарваниці, можу констатувати, що і на "мале стадо" покладено немало.

І розширення діапазону учасників Прощі, особливих відносин між ними, якась свого роду "сакральність" теж є Свідченням, що Бог покладає на нас великі надії. Традиційний роздум в тиші серця про Покликання, здається, став відкриттям для багатьох.

Вперше відбулася Велопроща "Мелітополь-Снігурівка", натхненником якої став Северин Наливайко. Дуже органічно виглядав отець Олександр з Енергодару на велосипеді при всій амуніції. Вони "кудись" їхали, потім "звідкись" прибували і, немов ті птахи, прошивали колону своїми велосипедами. І навіть отець Петро "спокусився" і проїхав трохи перед колоною під схвальні вигуки.

Вперше 1 серпня з Токмаку вийшла група прочан, з якими ми зустрілися перед Снігурівкою. Урочиста мить зустрічі двох груп прочан. Величезний хрест, обвитий тканиною кольорів прапора. Пізно ввечері за ним йтиме процесія зі свічками Хресною ходою, проживаючи 14 хресних стоянь.Шоста стація плат Вероніки. Молитва за Служіння волонтерів, благодійників, жертводавців.

Цього разу Бог попіклувався за нас щодо їжі. Якщо ці роки це питання займало велику частину зусилль організаторів, то сьогодні чудову шурпу приготували люди, з якими важливо формувати відносини і вчитися одні у одних культурі спілкування.

Признаюся, що прочани стали відкриттям для них, а наші годувальники демонстрували нам справжні ази організації побуту в польових умовах. Домовилися, що будемо і надалі спілкуватися...

Цікавим є те, що в перший день плов готував кримський татарин-християнин-волонтер, який вночі прибув з передової, куди возив допомогу.

А сьогодні шурпу готували люди, які завтра їдуть в Маріуполь.

Проща відбувалася завдяки невтомному втомленому отцю Петру Креніцькому з Парафії Різдва Пресвятої Богородиці, Олександру Богомазу, Світлані Кручинскій, Яринці Чепізі, Руслані Кручинській, Руслані Данилів, Софії Мельник, Світлані Мельник, Лілії Мельник, Владиславу Ігнатюку, Андрієві Артюхута багатьом іншим християнам.

Господь показав нам, наскільки важливими є відносини Любові між двома народами, які зараз зазнають поневірянь: українським і кримсько-татарським.

Я вірю, що Бог має Свій план Перемоги.

Надія Дребот

За матеріалами: facebook.com/nadia.drebot

Рейтинг: 5.0 Голосів: 7 Переглядів: 1088
Ваша оцінка: 105832

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар