"То-Ся не зробить" на Лабораторії Соціальних Інновацій 2015

14.07.201512:24 Інтерв'ю з учасницею соціального проекту Комісії у справах молоді УГКЦ Даною Кушплер. Розмова в рамках знаймства із проектами-учасниками Лабораторії Соціальних Інновацій 2015 від онлайн-платформи "Дія в Україні", створеної для реалізації ідей української молоді.


- Дано, розкажи, будь ласка, історію виникнення ініціативи «То-Ся не зробить».

- У 2014 році під час Майдану багато молодих людей зі Львова поїхало до Києва і побачило там ту волонтерську культуру, яка виникла. Мабуть, найкраще запам’яталась польова кухня, де працювали явно не кулінари, а просто люди з доброї волі, які своїми силами через свої зв’язки, свої можливості і ресурси готували їжу, її розносили.

В той момент люди, які потім придумали ідею Тосі, побачили, що, насправді не потрібно ні якогось суперобладнання, ні багато грошей, ні якихось надзвичайних знань для того, щоб робити ту роботу, які необхідна зараз.

Молодь може, продовжувати далі цей ефект Майдану – спільна робота, спільні зусилля можуть йти на користь громадськості. Ідея полягає в тому, що не потрібно криз у суспільстві для того, щоб побачити в собі оцю силу. Ідея закладена у самій назві ініціативи – хтось за нас не зробить: ми повинні самі брати ініціативу та відповідальність за те, що є у нашому житті, за те, що ми хочемо робити, де ми хочемо працювати, як ми хочемо і  яким транспортом їздити, в якому місті жити.

- Як довго Ти вже займаєшся ініціативою «То-Ся не зробить»? Які є перші результати?

- В ініціативу я прийшла фактично з березня місяця, тобто зараз четвертий місяць, як ми працюємо. Те, що я можу сказати, стало результатом діяльності – це наша команда. Це був дуже довгий і болісний процес.  Хоча нас є тільки троє, але знайти саме цих людей, з якими в нас є синергія, було дуже непросто. Зараз в нас дуже сильна і потужна команда.

Ми зробили нашу першу акцію, яка нам дала багато досвіду – конкурс між водіями маршруток. Ми визначили шість критеріїв, за якими діагностували, наскільки водій добре виконує свою роботу. Наша ідея була в тому, щоб показати водія у позитивному світлі. Дуже часто ми, як пасажири, бачимо різні негативи (водій курить, не видає квиток, негарно спілкується з пасажирами, пропускає зупинки), але ми також задумались над тим, в яких умовах вони працюють. Суть акції була показати, що водії – це теж люди. Так, вони виконують свою роботу, і ми оцінювали її якість, але важливо не забувати, що вони також були поставлені в певні умови.

Під час підготовки акції ми зіткнулись з багатьма речама: потрібно спілкуватись із журналістами і бажано це робити заздалегідь. І це ж не просто їм сказати, що ми робимо акцію, а розказати повний сценарій, іншу точну інформацію.

Також впродовж акції до нас часто звертались люди із різними пропозиціями. Проте перше, що ми робили - це задавали їм питання: "Чи готові Ви долучитись і допомогти реалізувати те, що Ви пропонуєте?" У 80% люди казали, що ні, і для нас це був дуже вагомий показник проблеми, яка є у суспільстві.

- Ти почала говорити про команду. Розкажи, будь ласка, історію  виникнення, про людей, які працюють з Тобою.

- Про саму ідею «То-Ся не зробить» я дізналась із фейсбук-сторінки. Почитала, що вони планують згуртовувати активну молодь, а потім побачила оголошення про те, що відкриті вакансії. Що це не просто сторінка у фейсбук, що шукають людей, які би це розвивали у вигляді соціальної ініціативи.

В той час я працювала на іншій роботі, але до мене прийшла подруга, яка також сказала, що є такий класний проект, що зараз відкрита вакансія, а вона сумнівається, чи подаватись. Я сказала, щоб вона подавалась, розписала все по пунктах – чому це важливо, чому вона є хорошим кандидатом на цю позицію.

Сама я чемно вичекала, коли буде дедлайн на подачу заявок, а наступного дня написала листа організаторам про те, що я, на жаль, через свою зайнятість не можу долучитись до проекту на постійно, але дуже б хотіла допомагати тому, хто буде координувати напрямок освіти. Мені відразу подзвонили і сказали, що на освіту ніхто не подався, і запропонували розвивати цей напрямок.

Третя учасниця, яка була з нами, також виходила із такого середовища, де втілювались різноманітні ідеї, робила дуже багато заходів для дітей. Ми спочатку пробували працювати втрьох, але на якомусь етапі третя учасниця відійшла і ми залишились з моєю подругою Олею вдвох.

На нашу презентації конкурсу для водіїв прийшов Олег. До цього він робив нам такі дописи у фейсбуці… Знаєте, коли робиш якусь річ, і вважаєш, що вона найкраща, а тут з’являється людина, яка пише, що краще б було зробити так, можливо, було б краще інакше. Він говорив такі речі ніби логічні, але нам до того вони не приходили в голову. Таких людей, які дають дійсно корисні поради, ми сприймали як тих, хто може дійсно допомогти за умови, якщо вони самі згодні щось робити. Адже просто сказати «зробіть так-то» не спрацює. Але, якщо людина готова прийти і допомогти, якщо я бачу, що є якась синергія, то я це зроблю. Так виникла наша команда з трьох.

- Вже пройшло два дні Лабораторії. Що Ти взяла для себе і що очікуєш найближчими днями?

- Для мене дуже важливим був вчорашній (перший) день. Ніби вже є різний досвід конференцій, зустрічей, вже немає страху перед людьми, але для мене завжди було питання «Що я можу сюди принести?». Я зараз не є соціальним підприємцем, але мені б хотілось втілити такий формат. Я кілька разів думала про свій власний бізнес, але постійно щось не вистачає – чи то достатньої кількості ризику, або впевненості в життєздатності самої ідеї.

Вчора ми знайомились, представляли проекти… Я не можу передати Вам враження такого не просто позитиву, а думки про те, що слава Богу, що в цій країні є так багато людей, які ще зовсім молоді, а вже і мають бажання щось робити, щось змінювати і вже втілюють це в життя. Адже вчора розповідали про ідеї, які вже апробували чи кілька місяців, чи довше.

Є багато молоді, що працює в одному напрямку, думають не про те, як звідси виїхати і побудувати своє життя за кордоном, а про те, що я хочу жити тут, і тому своїм розумом, знаннями, вміннями хочу розвивати те, що є в нас. Для мене це те, що я поки найбільше взяла для себе...

...Я зараз розумію, що це є тим, що я насправді хочу робити. Завжди в дитинстві я хотіла допомагати людям. Але не знала, як це зробити, так щоб це не виглядало, як якась подачка. А тут це інноваційність. Свої знання Ти вкладаєш в щось корисне і в те, що одночасно приносить гроші. Адже те, що приносить гроші – є здоровим, воно не є одноразовою благодійністю, де Ти себе вичерпуєш.

- Що для себе Ти будеш вважати успішним результатом Лабораторії?

- Я тут хочу бути максимально чесною… Для мене результат Лабораторії буде успішним, якщо ми залишимось у активному спілкуванні зі всіма учасниками. Я б хотіла запросити всіх тут присутніх на молодіжний фестиваль "Вітер На-Дії", який відбудеться 23-26 липня у Львові. Хочеться, щоб вони представили свої проекти на Фестивалі. Адже там буде зібрано до трьох тисяч молодих людей, яким ми хочемо пропонувати долучитись до вже існуючих проектів або принаймні задатись питанням «А що можу зробити я?»

Також сподіваюсь, що мені вдасться розписати наш проект так, як сьогодні показував Емануель – знати клієнтів, ціль, проблеми, які ми вирішуємо. Ми як проект також шукаємо свою модель…

- Що зараз потрібно Вашому проекту? Чим могла б допомогти Дія?

- Ми хочемо організовувати заходи у вже існуючих ініціативах (зустрічах, прощах). В нас є акцент на молодь, яка вже об’єднана, наприклад, церквою та релігійними цінностями. Адже ці люди кожного разу переходять через своє “чому?”.

Те, що нам зараз дійсно потрібно – це допомога із створенням сайту, в першу чергу, допомога дизайнера. Потрібен той, хто б міг візуалізувати наші ідеї.

Також ми шукаємо людей, які вже щось роблять у конкретних напрямках. Ми маємо зараз фінансову можливість вливати кошти в корисні ініціативи, підтримувати тих людей, які вже діють.

В Тосі я відповідаю за напрямок освіти, і в мене є такі дуже конкретні проблеми, зокрема теоретичні проблеми та корупція в освіті. Якщо хтось має ідеї, як це можна вирішити, чи то на рівні університетів, чи інших, то такі ідеї, поради та консультування будуть дуже вітатись. Я не хочу битись чи казати, що хтось неправий, але думаю, що хорошим є спосіб створення такої собі конкуренції – якщо університет не може дати хорошої освіти, то є альтернативні методи…

Таким чином, ми шукаємо також людей, які вже щось зробили у сфері освіти, екології, транспорту, а також у сфері створення сім’ї.

Сторінка соціальної ініціативи "То-Ся не зробить" на онлайн-платформі "Дія в Україні"

Розмовляла Мар'яна Сухнацька

За матеріалами: diya-ua.com

Рейтинг: 5.0 Голосів: 3 Переглядів: 1650
Ваша оцінка: 105743

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар