"Слобідська Січ 2015": виховання особистостей

13.05.201513:04 З 8 по 10 травня у одному з чарівних місць Харківщини Спілкою Української Молоді було проведено щорічний вишкільний табір "Слобідська Січ 2015".


Серед нечисленних виховних заходів для молоді, які проходять на Харківщині, табір "Слобідська Січ" вже давно зайняв передові позиції, а його ім’я стало брендовим. І ось чому.

Хоча три дні і дві ночі – а саме стільки зазвичай походить табір "Слобідська Січ" – період для серйозного виховного процесу здається невеликим, проте… Проте саме у цьому таборі наочно починаєш розуміти сутність модного нині поняття "інтенсивність". Саме чудодійна сила інтенсивної організації виховного процесу і закладена в основу табору. Завдяки налагодженню ефективних засобів реалізації таборової програми й наповнення її раціонально відпрацьованими заходами виховні досягнення "Слобідської Січі" є дійсно вражаючими!

У таборі непідготовлені до польових умов такі собі "домашні" діти й молоді люди за короткий період часу перетворюються на стійких і впевнених у собі особистостей. Особистостей, які здатні дбати не лише про себе, але й про товаришів, команду, загальну справу. Десь далеко лишаються притаманний багатьом молодим людям егоїзм, пихатість, інфантильність і безпорадність перед труднощами. "Слобідська Січ" ніби вирівнює всіх таборовиків, ставить їх в однакові умови здорового екстриму. А ще – додає віри у власні сили й спрямовує у позитивному, самостверджуючому напрямку. Не вірите? Тоді вам треба хоч раз побувати на "січовому" вишколі.

Досвідчені й перевірені інструктори строго дотримуються психологічної й фізичної врівноваженості вишколів, підтримують у таборовиків дух змагальності і здорову мотивацію. Саме тому між учасниками табору й командирами встановлюються дружні, але субординовані стосунки, які дозволяють успішно виконувати таборову програму і сприяють згуртуванню колективу. Важливою особливістю "Слобідської Січі" є також якісне забезпечення побуту таборовиків і щонайцінніше – вивіреного і збалансового харчування, що дуже важливо для успішного проведення подібних заходів. Кожен знає, наскільки важлива добре зорганізована "польова" кухня у таборі! Адже здоровий й смачний раціон дозволяє підтримувати у таборовиків добрий настрій.

Цьогорічна програма "Слобідської Січі" була особливо насиченою і цікавою. Незважаючи на, здавалося б, "провальну" погоду (табір почався під час затяжного дощу), команда табору на чолі коменданта табору – друга Костянтина, бунчужного – друга Євгена, відповідального за госпчастину – друга Олега, змогла досить швидко встановити наметове містечко, зорганізувати побут таборовиків, налагодити кухню. Коротке шикування, розподіл таборовиків на рої, призначення командирів – все відбувається злагоджено і чітко. Згодом – доволі веселий й ігровий "ритуал" знайомства між таборовиками. Попри дощову погоду, команда розпочала таборові вишколи.

Напевно, через те, що серед команди табору були представники медичного загону швидкого реагування "Гіппократ" (зокрема Андрій Черемський, лікар-анестезіолог, учасник АТО), кілька вишколів було присвячено невідкладній домедичній допомозі.

Таборовиків навчали, як за допомогою мінімальних підручних засобів евакуювати пораненого з поля бою, зупинити кровотечу, накласти пов’язку на вражену частину тіла тощо. Навчали, як проводити реанімаційні заходи в екстремальних умовах, як організувати порятунок постраждалого. В очі впадала добра практична підготовка інструкторів-"гіппократівців", які забезпечили свої вишколи навчальними манекенами та іншим приладдям.

Після медичного вишколу відбулися практичні заняття з туристичної підготовки, орієнтування на місцевості, в’язання вузлів, стрілецькі вишколи.

Важливим елементом таборів була естафета, де таборовики у повному обладунку сучасного бійця (у т.ч. бронежилеті, касці, тактичних окулярах) мусили подолати смугу перешкод.

Іншою невід’ємною частиною програми "Слобідської Січі-2015" став т. зв. "культурницький" блок. Важливою частиною цього блоку був катехитичний вишкіл, який невимушено проводився протягом усього таборування. Зокрема, юнаки і юначки привчалися до Господньої молитви перед кожним прийомом їжі. В рамках катехитичного вишколу до табору було запрошено священика – о. Василя (ЧСВВ, УГКЦ) і сестру-монахиню Світлану. У адаптованій до дитячого сприйняття формі, вільно і цікаво пройшла виховна бесіда про важливість церковної сповіді. По завершенні бесіди о. Василь відправив для таборовиків Службу Божу, після якої кілька учасників прийняло причастя.

Очевидно, однією з найцікавіших частин табору стали таборові ватри – не лише через можливість веселого і безтурботного спілкування, але й можливість на ватрових гутірках подискутувати на корисні та актуальні теми. Зокрема, цікавими були питання важливості у нинішній час чіткої громадянської позиції, патріотизму, дієвої допомоги фронту. Дискусійними були й питання щодо т.зв. "Дня побєди", участі українців у Другій світовій війні, визвольних змаганнях 1917-1922 рр., пам’яті про замордованих більшовицьким режимом тощо. І звичайно, хлопцям і дівчатам не міг не запам’ятатися співоцький вишкіл з вивчення таборових, народних, патріотичних і жартівливих пісень.

Який же молодіжний табір без нічних алярмів? У першу таборову ніч їх було проведено аж два! Таборовики вчилися реагувати на небезпеку, адекватно і організовано евакуйовуватися з місця дислокації. Кожен таборовий ранок розпочинався з ранкової пробіжки і руханки. Інтенсивні рухи, різноманітні вправи ніби пробуджували тіло для активної таборової роботи і надавали наснаги на весь день. А яка смачна їжа була в таборі! Вправно порядкувала на кухні пані Олена. Різноманітні, вміло й з любов’ю приготовані страви дарували незабутні хвилини смачного настрою.

Чудовий настрій і бойовий дух створювали також цікаві гуртові ігри. Зокрема гра в поєдинок "на конях", "слона" тощо. Напевне, справжній екстрим хлопці і дівчата відчули при побудові "Вежі", коли завалився "третій поверх" живої будови.

Цікавим був також вишкіл Марійки з плетіння у національних кольорах "косичок"-браслетиків – нині актуальних знаків нашої активної громадської позиції.

Своєрідним підсумком таборування стала війсково-тактична гра. Командам таборовиків потрібно було знайти штаб "противника", захопити пакет "докуменів", що там знаходився і знешкодити диверсійні групи "противника". І це ще не все – після захоплення пакету потрібно було відповісти на всі запитання, що в ньому знаходилися. Зокрема, на теми Першої і Другої світових воєн.

Спільна праця, чергування по табору, гуртові заняття, змагання і відпочинок витворили у "Слобідській Січі" особливу атмосферу. Атмосферу щирого спілкування, дружби, щирості і дієвої взаємодопомоги. Почуття єдиного колективу і командної солідарності – якості, які так необхідні сучасному суспільству. А ще – купа незабутніх вражень, енергії, наснаги і сподівання на захопливі пригоди у майбутніх молодіжних таборах.

Павло Клененко, Харків

За матеріалами: ugcc.kharkiv.ua

Рейтинг: 5.0 Голосів: 7 Переглядів: 1155
Ваша оцінка: 105530

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар