Молодіжний катехизм: щоб відчути Ісуса Христа своїм ровесником – о. Мирон Бендик

02.12.201314:40 Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви в серпні цього року прийняв рішення про написання Катехизму для молоді. Робочу групу з написання Катехизму очолив отець Мирон Бендик, ректор Дрогобицької духовної семінарії. Отець Мирон розповів Департаменту інформації УГКЦ, навіщо готують спеціальний Катехизм для молодих людей і коли можна очікувати на його вихід у світ.


- Отче, розкажіть, будь ласка, навіщо, на ваш погляд, молоді потрібен окремий Катехизм?

- Спосіб мислення молодих людей має специфічні риси, притаманні їхньому вікові. Дослідники говорять про молодіжну субкультуру з прийнятою в ній системою вартостей. Тому завдання Катехизму для молоді – показати християнство в молодіжній "системі координат".

- Чи є вже перші напрацювання?

- За неповні три місяці робоча група розробила концепцію і методологію майбутнього Катехизму, тобто яким би він мав бути і якими методами втілити в життя концептуальний задум.

- Коли плануєте завершити написання?

- Попередній термін написання Катехизму для молоді – 3 роки. За перший рік – тематичний план, підбір авторської групи та замовлення тематичних статей згідно з єдиною методологією написання. За другий рік – подання замовлених матеріалів та їхнє перше читання робочою групою. За третій рік – друге і третє читання, ілюстративний та іконографічний супровід, подання на перегляд єпископам Синоду.

- Як підходите до написання Катехизму для молоді? На що найбільше зважаєте?

- Члени робочої групи спілкуються з різними молодіжними спільнотами. З членами цих спільнот ми будемо співпрацювати, давати для прочитання поодинокі матеріали й враховувати їхні зауваження в процесі редагування основного тексту.

- Що УГКЦ через Катехизм хоче донести молодій людині?

- Завдання Катехизму – допомогти молодій людині глибше пережити та повніше усвідомити свою християнську віру, вибудувати власну ідентичність на рідній києво-християнській традиції, відчути Ісуса Христа своїм ровесником – адже Його 33-річне життя на землі було життям молодої людини.

- Які виникають труднощі під час написання?

Нині ми не маємо особливих труднощів. Навпаки – відчуваємо доброзичливу увагу єпископів, підтримку монашества і радість від співпраці. Гадаю, труднощі почнуться пізніше – коли сучасні гарні задуми почнемо втілювати на практиці.

- Для молодих людей – це про який вік ідеться?

- Використовуючи періодизацію вікової психології, можна ствердити, що вік юності починається приблизно в 16 років, його ж закінчення можна зіставити з "віком Христа" – 33 роками. Хоча, звичайно, це зовсім не означає, що в Катехизмі нічого не знайде для себе людина 35, 45 чи 65 літ. Адже для декого глибше пізнання віри починається й пізніше.

Сподіваємося, що наш Катехизм слугуватиме зростанню у вірі не тільки біологічно молодим людям, а й, за словами апостола Павла, духовним "немовлятам".

Розмовляла Оксана Климончук

За матеріалами: news.ugcc.org.ua

Рейтинг: 4.6 Голосів: 9 Переглядів: 1799
Ваша оцінка: 102306

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (9)

+

Додати коментар



    • 16 Січня, 2014 12:04Ірина Кисилевич Відповісти
    • Вважаю, що неможливо залучити до співпраці людей різних конфесій- УПЦ КП "котить бочку" на УГКЦ, УПЦ МП також "котить бочку" на УГКЦ, і то так, що якщо одружуються наречені з УГКЦ і УПЦ МП, то тій людині,
      яка православна, дозволяють не брати дозволу від свого пароха на Шлюб в храмі УГКЦ


    • 16 Січня, 2014 17:59Vasyl Shlemko Відповісти
    • Відверто кажучи, УГКЦ церква, те саме веде (зовнішню політику), як і інші. Навіщо шукати крайнього. Часто ми бачимо, як красномовно наше вище церковне духовенство, багато говорить про любов, повагу до ближнього, але поза очі, даруйте, одні одних "обливають брудом". Треба з цим боротися, якщо так далі буде, не залишиться нічого християнського. І це треба, щоб кожен, для нас усвідомив і хоч трохи намагався стати послідовником Христа. До прикладу, можу сказати, що патріарх Святослав в одному зі своїх інтерв'ю говорив, про те, що гереко-католикам не слід причащатися в інших традиційних конфесіях, лише за особливих обставинах (перед смертю та таке ін.), причина, бо вони не підпорядковуються Ватикану. Даруйте, а коли, який святий отець писав про таке? І будь ласка,давайте без полеміки, то я як приклад подав. І таких прикладів безліч, вихід один, це спільно повернутися до тої віри наших отців, яку нині занедбали і спотворили. Думаю, всякий тверезий християнин, який досліджує творіння отців і постанови вселенських соборів, зі мною погодиться.
      Ось деякі рядки з творів святого Іван Золотоустого: Ми говоримо, що Христос створив великі чудеса, людей змінив у ангелів. Але коли запитують від нас доказів на це, і показати приклад з цього стада, - ми німі, і я боюся, як би замість ангелів не вигнали свиней з хліва, або коней скажених. Знаю, що це для вас боляче; але не проти всіх це сказано, а тільки проти винних, правильніше ж і не проти них, якщо вони тверезі, а за них. Нині все перекручено і зіпсовано: церква нічим не відрізняється від стійла биків, ослів і верблюдів; і я всюди ходжу, шукаю вівці - і не можу угледіти. Так всі тупають і б'ють ногами, як ніби які коні або дикі осли; наповнюють місце це тільки купами гною, - такі саме їхні розмови... Виправимося ж, принаймні хоч нині, щоб очистити життя наше і успадковувати обіцяні блага, благодаттю і чоловіколюбством Господа нашого Ісуса Христа, Якому слава на віки віків. Амінь.


    • 16 Січня, 2014 22:55Ірина Кисилевич Відповісти
    • 1. Є багато добрих священиків, монахів, мирян- не все так погано.
      2. Людина має приймати Святі Тайни у тій Церкві, до якої вона ходить. І православний має право не уділити Таїнств католикові. До речі, в Почаєві служать лише для вірних МП.
      Зрештою, МП католикам служити не хоче, вважає нас єретиками, то чого ми маємо до них бігти без конечної потреби?


    • 19 Січня, 2014 20:59Vasyl Shlemko
    • Андріяна Баран, дякую за посилання=)


    • 19 Січня, 2014 16:50Подорожничка :)
    • Vasyl Shlemko, якщо чесно, не розумію, до чого Ви це все пишете під інтерв'ю про молодіжний катехизм.
      Щось подібне, зокрема про погляди і конфесійну приналежність Шевченка, обговорювали тут: http://dyvensvit.org/articles/100482.html


    • 17 Січня, 2014 15:23Vasyl Shlemko
    • І всі ми знаємо і величаємо нашого Тараса Шевченка. Він не був прихильником унії і це можна довідатися з його віршів.
      Наводжу, як приклад вірш:
      ПОЛЯКАМ
      Ще як були ми козаками,
      А унії не чуть було,
      Отам-то весело жилось!
      Братались з вольними ляхами,
      Пишались вольними степами,
      В садах кохалися, цвіли,
      Неначе лілії, дівчата.
      Пишалася синами мати,
      Синами вольними... Росли,
      Росли сини і веселили
      Старії скорбнії літа...
      Аж поки іменем Христа
      Прийшли ксьондзи і запалили
      Наш тихий рай. І розлили
      Широке море сльоз і крові,
      А сирот іменем Христовим
      Замордували, розп’яли...
      Поникли голови козачі,
      Неначе стоптана трава,
      Украйна плаче, стогне-плаче!
      За головою голова
      Додолу пада. Кат лютує,
      А ксьондз скаженим язиком
      Кричить: «Te Deum! Алілуя!..»
      Отак-то, ляше, друже, брате!
      Неситії ксьондзи, магнати
      Нас порізнили, розвели,
      А ми б і досі так жили.
      Подай же руку козакові
      І серце чистеє подай!
      І знову іменем Христовим
      Ми оновим наш тихий рай.
      Даруйте, я нікому не нав'язую свою думку. Вважаю, що правда понад усе. Дякую=)


    • 17 Січня, 2014 15:16Vasyl Shlemko
    • Єретичною Римську церкву інші церкви на сході вважають вже тисячу років. Історія всім відома. А греко-католицька, то лише та православна церква, яка підпорядковується Римському Папі і приймає деякі зміни у віровченні, які відбулися за ці тисячу років. Кожен, може проте довідатися з історії християнства.
      Всі знають нашого святого преподобного Теодосія (Феодосія) Печерського, він один з перших почав захищати православ'я (мається на увазі віру отців і вселенських соборів), от до прикладу його відповідь князю Ізяславу про латинян (у дужках пояснення):
      «Послухай, благочестивий княже, оскільки (вже) питала знатність твоя (у) нашого смирення. Віра їхня лиха і закон їхній нечистим є: в Савелієву віру (Прп. Феодосій має на увазі, що католики зливають в одне дві Божественні іпостасі: Отця і Сина, кажучи, що Дух Святий походить від Отця і Сина (в православ’ї — лише від Отця) і в інші впали єресі, і всю землю осквернили. Ти ж, благовірний самодержцю, бережи себе од них. Ось-бо їхня єресь: по-перше — ікон не цілують; по-друге — мощі святих не цілують; по-третє — хрест на землі написавши, цілують, а, вставши, ступають (по ньому) ногами; по-четверте — в піст м’ясо їдять; по-п’яте — на опрісноках служать; по-шосте — попи їхні хрестять через одне занурення, а ми через три; ми ж мажемо похрещеного миром і маслом, а вони похрещеному сиплять сіль у вуста; в ім’я ж святих (що їх пам’ять припадає на день народження) не нарікають, але як назвуть батьки, в те ім’я і хрестять.
      Тому слід цуратися віри латинської. (І) ні звичаїв їхніх дотримуватися, (ні) причастя їхнього приймати, і ні слухати, що кажуть вони, оскільки неправедно вірують і нечисто живуть, їдять-бо із псами, із кішками, п’ють свою сечу — зло є і прокляте це — і їдять черепах, і диких коней, і ослів, і удавленину, і ведмежатину, і бобровину.
      Першого ж тижня Великого Посту, у вівторок, їдять м’ясо, і мнихи їхні їдять сало. В суботу ж пестяться. Християнам же своїх доньок не слід давати за них, ані брати в них за себе, ні брататися з ними, ні кумитися, ні цілувати їм хреста (у чомусь); ні їсти з ними, ні пити з однієї посудини. Тим же, що просять у вас, давати Бога ради їсти, але в їхньому посуді; якщо ж не буде в них посуду, дайте у своєму, а потім, вимивши, молитву над ним прочитайте.
      А за гріхи свої не від Бога пробачення просять, але прощають їх попи за дари їхні (маються на увазі індульгенції). Попи ж їхні не женяться законним шлюбом, але з рабинями блудять і службу здійснюють, гріха за собою не знаючи. Єпископи ж їхні мають наложниць, і на війну ходять, перстень на руці носять. Мертвих кладуть на захід ногами, а головою на схід, і руки уздовж кладуть, очі, вуха ж і ніс воском заліплюють. І, женячись, беруть сестер. І мертвим тілом служать, бо Господа вважають мертвим, ми ж службу творим живим тілом, самого Господа бачачи, Що сидить одесную Отця, і знову прийде судити живих і мертвих. Вони — латиняни — мертві, бо мертву службу здійснюють; ми ж Богу живу жертву чисту й бездоганну приносячи, отримаємо життя вічне. Пишеться-бо: «Воздається кожному по ділах його» («Син Чоловічий має прийти у Славі Отця Свого з Ангелами своїми, й тоді віддасть кожному згідно з його ділами» (Мт. 17, 27).). Харxe ж їхнього не приймати, бо багато в них зла і несправедливості. Розпусна і погибельна віра їхня. Того і жиди не творять, що вони творять. Багато у Савелієву єресь вступили. Найгірші і найзліші з усіх народів є, бо не можна вберегтися їх, а поган можна. Латиняни (бо) Євангелію і Апостол мають, і ікони святі, і до церкви ходять, але віра їхня і закон — нечисті. Багатьма єресями своїми весь світ заразили, оскільки в усіх землях варяги є. Велика печаль од них правовірним християнам, котрі живуть серед них. А коли хто вбережеться від них, пронісши віру чисту, перед Богом стане одесную, радіючи, коли ж хто за власним бажанням наблизиться до них, то з ними стане ошую, плачучи гірко. Нема-бо життя вічного для тих, хто живе у вірі латинській чи в сарацинській, ні честі зі святими в майбутній вік.
      Не подобає віру їхню хвалити: бо хто хвалить їхню віру, той, виходить, свою гудить; або (хто) почне хвалити непрестанно чужу віру, од якої одреклося православне християнство, той стає двовірцем, і близький до єресі. Ти ж, чадо, од таких діянь бережи себе і не спілкуйся з ними, але уникай їх, свою віру непрестанно хвали, і, скільки можеш, підвизайся в ній добрими справами. Милостивим же будь, христолюбче, не лише до своїх домочадців, але й до чужих. І коли бачиш нагото, одягни його; чи голодного, чи в біді — помилуй їх. І якщо (навіть) буде іновірець — єретик і латинянин, всякого помилуй і з біди виручи. І не погрішиш перед Господом. Бог-бо сам харчує всіх — як поганих, так і християн. Поганами ж та іновірними (теж) піклується Бог, (та) в майбутній вік не прилучаться до воздання благих. Ми ж, хто живе в праведній вірі, і тут під опікою Бога, і в прийдешньому віці врятовані будемо Господом нашим Ісусом Христом. А кому доведеться по вірі сій святій ради Бога померти, то (хай) сміливо не лишає правої віри, а умре за Христа. «Святі-бо, — сказано, — що за віру померли, оживуть во Христі» [11]. Ти ж, сину, як побачиш іновірних, що з вірними борються і спокусою бажають звести од православної віри правовірних, ти ж, що істинно прийняв православ’я, не змовчи, але поможи правовірним проти зловірних. І, якщо можеш, як добрий пастир вівцю, маєш врятувати від уст левових. Коли ж змовчиш, то, як віднімуться (вони) у Христа і передадуться сатані, відповідатимеш за них у День Судний. І коли тобі каже хтось: «Сію віру і ту Бог дав», ти ж відказуй: «Хто ти є, кривовірцю? Вважаєш Бога двовірцем? Чи не чув, окаянний і розбещений злою вірою, написане: «Так каже Господь: один Бог, одна віра, одне хрещення» («Одне-бо тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Бог, одна віра, одне хрещення. Один Бог і Отець усіх, що над усіма, і через усіх, і в усіх» (Ефес. 4, 4-6).). І Господь мовить так: «Належить нам виконувати усю правду» («... залиши це тепер, бо так личить нам здійснити всяку правду...» (Мт. З, 15).). І це все виконавши, по тому зійшов на небеса, і учнів Своїх послав проповідувати в усі кінці Всесвіту. Ти ж, зловірний, стільки років тримався православної віри, а тепер спокусився на зловір’я та повчання сатани. То чи не чув апостола Павла, що казав: «Деякі баламутять вас і бажають перекрутити Благу Вість Христову. Коли й ангел, зійшовши з небес, благовістить вам краще, але не так, як благовістимо ми, то буде проклятий» . Ви ж, відкинувши проповідь Апостольську, і святих отців настанови, прийняли неправу віру і вчення зіпсуте і сповнене погибелі. Тому від нас, врешті, й були відлучені. Тому нам з вами недостойно жити й Пречистих Таїн прилучатись; не (можна) причащатись чи брати вам участь у нашій Божественній Службі, бо незліченні єресі ваші».
      До речі


    • 16 Січня, 2014 23:05Ірина Кисилевич
    • В Почаєві як не є вірним МП, то карточки на Службу Божу не беруть, католиків не сповідають, не причащають. Був випадок, коли хрещена мама-католичка не могла розповісти по старослов'янськи "Вірую", сказала отцеві, що католичка, а він її вигнав. І після того йти без конечної потреби в МП? Треба нам,
      католикам, мати свою гідність


    • 15 Січня, 2014 22:12Vasyl Shlemko Відповісти
    • Хотілося би, щоб Молодіжний катехизм був без міжконфесійної політики і полеміки по суті, залучіть до співпраці компетентних представників традиційних християнських конфесій України (УАПЦ, УПЦ КП, УПЦ МП, УГКЦ, РКЦ та Вірменської апостольської церкви), щоб не було однобокого висвітлення того чи іншого питання, що вводить людей в оману, тільки правда, прошу. Нехай береже Вас Господь!
      Адміністратори, будь ласка, не вилучайте повідомлення, розумію, багатьом воно не сподобається. Дякую.