Катехизм. Святе Письмо.

25.02.201309:00 «Незнання Писань є незнанням Христа» – навчає святий Єронім. Читати Святе Письмо треба щоденно: «Читання Святого Письма кожного дня, хоч би на хвилинку, повинно стати звичаєм кожної християнської родини. Те читання повинно бути щоденним кормом людей»


Дуже просимо Вас знайти час для детального ознайомлення із цим текстом Катехизму УГКЦ та коротко відповісти на запитання:

  1. Що у цьому фрагменті для мене незрозуміле?
  2. Яке речення чи фраза мене особливо вразили, чи вважаю їх особливо важливими?

 

Запрошуємо також ділитися цитатами різних авторів, які можуть допомогти зрозуміти саме цей фрагмент Катехизму. Цікаво нам буде почути і Ваші побажання, Ваше бачення майбутнього молодіжного Катехизму.

В. Святе Письмо

38     Бог у Своєму Провидінні передбачив передання Свого Об’явлення теж і на письмі. Це давало змогу зберігати Об’явлення непорушним і передавати його з покоління в покоління впродовж історії людства. Слово Боже було записане натхненними Богом людьми в Біблії (з грецької – книги), яку називаємо «Святе Письмо». «Все Писання – натхненне Богом і корисне» (2 Тм. 3, 16). Святе Письмо є Слово Боже, звернене до кожної людини, і тому воно актуальне в кожний час і в кожному місці. Святе Письмо – це зібрання книг, написаних під натхненням Святого Духа святими людьми, які Христова Церква отримала й береже як Слово Боже. Ці книги становлять канон Святого Письма, який Церква визначила у світлі Апостольського Передання. Цей канон охоплює 47 книг Старого Завіту і 27 – Нового.

Біблія вміщує в собі більше ознак достовірності, ніж уся світська історія. Ісаак Ньютон

39     Старий Завіт містить те Об’явлення, котре Бог дав людям від початку світу аж до приходу Спасителя. До Старого Завіту входить П’ятикнижжя: Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзаконня; історичні книги: Ісуса Навина, Суддів, Рути, дві книги Самуїла, дві книги Царів, дві книги Хронік, Езри, Неємії, Товита, Юдити, Естери, та дві книги Макавеїв; поетичні книги: Йова, Псалмів, Приповідок, Проповідника, Пісні Пісень, Мудрості, Сираха; та пророчі книги: Ісаї, Єремії, Плач Єремії, Варуха, Лист Єремії, Єзекиїла, Даниїла, Осії, Йоіла, Амоса, Авдія, Йони, Міхея, Наума, Авакума, Софонії, Аггея, Захарії, Малахії. Псалми Давида вживаються в усіх богослужіннях Церкви, а вибрані тексти інших книг використовуються для читання на Вечірні і Часах (паремії).

40     Святе Письмо Нового Завіту містить те Об’явлення, що його Бог дав людям через Свого Єдинородного Сина Ісуса Христа і Його апостолів. Воно складається з 27 книг: чотирьох Євангелій – від Матея, від Марка, від Луки, від Йоана, які звіщають земне життя та вчення Христа; Діянь апостолів, в яких описане зростання Христової Церкви, служіння і проповідь особливо первоверховних апостолів Петра і Павла; чотирнадцятьох послань святого апостола Павла – до Римлян, два послання до Коринтян, до Галатів, до Ефесян, до Филип’ян, до Колосян, два послання до Солунян, два послання до Тимотея, до Тита, до Филимона, до Євреїв; сім соборних послань, написаних іншими апостолами до різних християнських спільнот: одне – Якова, два – Петра, три – Йоана й одне – Юди; та Одкровення Йоана Богослова.

1. Божественне і людське у Святому Письмі

41     Повнотою Божого Об’явлення є Ісус Христос, Богочоловік, у якому «враз із людською природою живе вся повнота Божества» (Кл. 2, 9). Подібно як у Христі нерозривно поєднані Божа і людська природи, так у Святому Письмі Боже Слово передається нам людською мовою. Божі слова, висловлені людськими словами, уподібнилися до людської мови так, як колись Слово вічного Отця, прийнявши тіло людського безсилля, стало подібне до людей[1]. «Слово Боже пронизує все Святе Письмо. Те одне Слово лунає з уст усіх святих священнослужителів; те Слово, яке споконвіку було Богом, не потребує складів, бо Воно не залежить від часу»[2].

Хай розвивається наукова культура, нехай добре ведеться природна наука в глиб і в широчінь, нехай розум людини розвивається скільки завгодно, але культурного і морального рівня християнства, яке є в Євангеліях, вони не перевершать. Йоганн Вольфганг фон Ґете

42     У читанні й тлумаченні Святого Письма Церква завжди враховує два виміри: божественний і людський. Нехтування людським виміром Святого Письма приводить до буквалізму – коли людським формам передачі Божого Слова надається божественного характеру; заперечення ж божественного виміру зводить Святе Письмо лише до історично-літературного твору.

 

2. Єдність Старого та Нового Завіту

43     Церква від найдавніших часів завжди оберігала богомудре багатство Старого Завіту, уважаючи його своєю спадщиною. «Єдність обох Завітів випливає з єдності Божого задуму та Його Об’явлення. Старий Завіт підготовляє Новий, тимчасом як Новий доповнює Старий; вони взаємно висвітлюють один одного; обидва – правдиве Боже Слово»[3]. Бог спершу вибрав Ізраїль, щоб він прийняв і ніс істину Об’явлення, а в Новому Завіті цю істину приймає Церква, яка й називається новим Ізраїлем.

44     Бог, Який надихнув обидва Завіти і є їхнім Автором, так мудро уклав, щоб Новий Завіт був прихований у Старому, а Старий – у Новому розкривався[4]. Бо, хоча Христос встановив Новий Завіт у Своїй крові (див. Лк. 22, 20; 1 Кр. 11, 25), то, все ж, книги Старого Завіту, всеціло прийняті до євангельської проповіді, в Новому Завіті набувають свого повного значення і виявляють його (див. МТ. 5, 17; Лк. 24, 27; Рм. 16, 25-26; 2 Кр. 3, 14-16), а проливають світло на Новий Завіт і пояснюють його[5].

45     Церква у світлі апостольського Передання через типологію висвітлює єдність Божої ікономії в обох Завітах. Типологія – це спосіб читання Святого Письма, який дозволяє відкрити в Божих діях старозавітних часів прообрази того, що Бог здійснив, коли настала повнота часів, в Особі воплоченого Сина[6]. Святі Отці в особах і подіях Старого Завіту бачили «прообрази» й «ікони» подій із життя Христа і Його Церкви. Отже, християни читають Старий Завіт у світлі Пасхального Таїнства, відкриваючи глибший смисл Старого Завіту.

3. Читання і тлумачення Святого Письма

46     «Незнання Писань є незнанням Христа» – навчає святий Єронім[7]. І тому, щоб пізнати Христа, треба читати Святе Письмо, яке, за словами апостола Павла, «натхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий» (2 Тм. 3, 16-17). Читати Святе Письмо треба щоденно: «Читання Святого Письма кожного дня, хоч би на хвилинку, повинно стати звичаєм кожної християнської родини. Те читання повинно бути щоденним кормом людей»[8].

Біблія - це найкращий дар, даний Богом людині. Через цю книгу Спаситель світу повідомив всі блага. Без неї ми не могли б розпізнати правду від брехні. Авраам Лінкольн

47     Слово Боже сприймається вірою, а віра походить від слухання (див. Рм. 10, 17). Для розуміння Святого Письма треба поєднувати його читання зі слуханням Слова Божого під час проповіді та на катехизації. Як розповідається в Діяннях апостолів, вельможа ефіопської цариці читав пророцтво Ісаї про Христа, але не розумів його, аж поки апостол Филип йому не розтлумачив. Завдяки поясненню апостола вельможа увірував в Ісуса Христа й охрестився (див. Ді. 8, 26-39).

48     Святі Отці Церкви не тільки самі читали Святе Письмо, а й наполегливо заохочували всіх вірних читати його. Святий Йоан Золотоустий пише: «Великим добром є читання божественного Писання! Воно навчає душу мудрості; підносить ум до неба; вчить людину вдячності Богові; не дозволяє прив’язуватися до чогось земного; спонукає наш ум безнастанно перебувати на небесах; заохочує завжди діяти з надією на нагороду від Господа і стреміти з великою ревністю до подвигів у чеснотах»[9].

49     Митрополит Андрей, наслідуючи святоотцівську традицію, називає Святе Письмо безконечним і бездонним океаном правди й добра: «Святе Письмо є словом Всевишнього Бога в Тройці єдиного до нас, марних грішників, яких Всевишній кличе до гідності своїх дітей і яких за дітей приймає. Тому воно є невичерпною скарбницею усіх небесних благ, джерелом світла небесної, непомильної правди, живої води, що тече на вічне життя й вічне спасіння цілого людства. Тому й з’ясуймо собі, яким ліком для душі, яким ангельським кормом, якою життєвою силою і яким пречудовим дарунком із неба є кожне слово Святого Письма»[10].

50     Зміст Святого Письма найповніше розкривається у світлі Святого Передання, завдяки якому Святе Письмо залишається завжди актуальним і живим. Зрозуміти Святе Письмо означає відкрити в ньому найглибший зміст і значення Об’явлення як історії спасіння, що є можливо лише в Церкві, де воно й народилося. Найкращим провідником у розумінні Святого Письма є молитва Церкви, завдяки якій Святе Письмо дією Святого Духа розкривається для нас як Слово Боже; Христос являється у Слові так само, як і в євхаристійному Хлібі і Вині. Тому й Отці Церкви навчають про дві трапези – трапезу Слова і трапезу Хліба – з яких вірні причащаються на Божественній Літургії[11].

51     Оскільки Святе Письмо є Божим Словом, вираженим у людських словах, то для його тлумачення не вистачає тільки зусиль людського розуму, а слід його читати і тлумачити в тому ж Дусі, в якому воно було написане[12]. Тому, щоб розкрити смисл священних текстів, слід звертати увагу на зміст і єдність усього Писання, враховуючи живе Передання усієї Церкви і аналогію віри[13]. Святий Атанасій Великий перестерігає, що цитування окремих уривків, вирваних із цілості Святого Письма, і нехтування загальним змістом, ведуть на манівці[14]. Святий Єронім свідчить, що зміст Євангелія не зводиться лише до слів: «Не на поверхні, але у суті, не в «листках» бесіди, а в «корені» значення. Святе Письмо корисне для слухачів лише тоді, коли його вимовляють із Христом, коли його викладають зі Святими Отцями і коли його проповідують у Святому Дусі»[15].

В порівнянні з Біблією всі людські книги, навіть найкращі, є тільки планетами, які запозичують  своє світло і сяйво від Сонця. Роберт Бойль

52     Критерієм розуміння Слова Божого є читання і тлумачення Святого Письма Церквою: «А насамперед знайте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення. Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога» (2 Пт. 1, 20-21). Христос доручив Церкві автентично тлумачити Святе Письмо в її учительському служінні Божому Слову. «Ця учительська влада Церкви не стоїть понад Словом Божим, але служить йому, навчаючи лише того, що походить з Передання […] та виймаючи з цієї єдиної спадщини віри те, що подає до вірування, як Богом об’явлене»[16].

 


[1]        Пор. ІІ Ватиканський Собор, Догматична конституція про Боже Об’явлення Dei Verbum [«Боже Слово»], 13.

[2]        Августин Іпонський, Пояснення Псалмів, 103, 4, 1.

[3]        Катехизм Католицької Церкви, 140.

[4]        Августин Іпонський, Питaння на Семикнижжя, ІІ, 73.

[5]        Пор. ІІ Ватиканський Собор, Догматична конституція про Боже Об’явлення Dei Verbum [«Боже Слово»], 16.

[6]        Катехизм Католицької Церкви, 128.

[7]        Єронім, Коментар на пророка Ісаю, Вступ; пор. Венедикт ХV, Енцикліка Spiritus Paraclitus [«Дух Утішитель»] (15 вересня 1920); Пій ХІІ, Енцикліка Божим подихом (30 вересня 1943).

[8]        Митрополит Андрей, Про почитання Святого Хреста (9 вересня 1940).

[9]        Йоан Золотоустий, Коментар на книгу Буття. Гомілія 35, 1.

[10]       Митрополит Андрей, Визнання Вселенської віри (березень-квітень 1942).

[11]       Пор. ІІ Ватиканський Собор, Догматична конституція про Боже Об’явлення Dei Verbum [«Боже Слово»], 21.

[12]       Пор. Венедикт ХV, Енцикліка Spiritus Paraclitus [«Дух Утішитель»] (15 вересня 1920); Єронім, Коментар на Послання до галатів, 5, 19-21.

[13]       Пор. ІІ Ватиканський Собор, Догматична конституція про Боже Об’явлення Dei Verbum [«Боже Слово»], 12.

[14]       Атанасій Великий, Слово перше проти аріан, 53; див. також: Слово друге проти аріан, 18, 73-82; Перший лист до Серапіона, 21.

[15]       Єронім, Коментар на Послання до галатів, 1, 11.

[16]       Пор. ІІ Ватиканський Собор, Догматична конституція про Боже Об’явлення Dei Verbum [«Боже Слово»], 10.

 

Попередні форагменти:

Запрошуємо молодь до творення молодіжного Катехизму УГКЦ

Катехизм. Боже Об’явлення.

Катехизм. Святе Передання.

 

 

Фото: http://www.ultimatebiblereferencelibrary.com, http://www.turnbacktogod.com/how-to-read-the-bible, http://www.thebible4life.org/the_project.htm

 

Рейтинг: 4.8 Голосів: 20 Переглядів: 9057
Ваша оцінка: 100373

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (2)

+

Додати коментар



    • 4 Березня, 2013 20:49о. Павло Поточний Відповісти
    • Ще декілька питання.
      - Параметри текстів Св. Письма не вистарчають. Суттєві фрагменти Св. Письма повинні бути приміщені в тексті.
      (38) - Конструкція і зміст цілого пункту надто складно сформульована, тому він повністю не зрозумілий. Що таке провидіння Боже?
      (40) - На чому полягає зростання Церкви?
      (46) - Що означає фраза " Те читання повинно бути щоденним кормом людей"?
      (48) - Не вистарчить примістити цитату святих Отців, потрібно ще її роз'яснити. Як стреміти з великою ревністю до подвигів у чеснотах? Що це подвиг? Які чесноти маю вдосконалювати?
      (49) - Вживати більш сучасних і зрозумілих слів і форм. Образи типу "жива вода", "невичерпна скарбниця небесних благ" незрозумілі.
      (51) - " Оскільки Святе Письмо є Божим Словом, вираженим у людських словах, то для його тлумачення не вистачає тільки зусиль людського розуму, а слід його читати і тлумачити в тому ж Дусі, в якому воно було написане" - Чому це таке важливе, якщо зміст маю актуалізувати в сьогоднішній час?
      - " Не на поверхні, але у суті, не в «листках» бесіди, а в «корені» значення." Цитата зовсім для мене не зрозуміла.
      (52) " А насамперед знайте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення." - Чому і як це аргументується? Що це є учительська влада Церкви? Яка це єдина спадщина віри і чому єдина, чи більше не має?


    • 4 Березня, 2013 19:37о. Павло Поточний Відповісти
    • Зауваження і питання це ефект праці молоді школи ім. о. Маркіана Шашкевича в Перемишлі (Польща). Над текстами працює кілька осіб, тому питання можуть бути подібними до себе, але поставлені через інші особи. Цифри це номери пунктів катехизму.

      о. Павло
      - В одному реченні вжито багато "мудрих" слів, що чинить текст важким до читання. Потрібно більше "нормальної" мови.
      - Важливі правди і очевидні для християн, але це "суха теорія".
      - Повторювання багаторазово однієї фрази тільки іншими словами немає сенсу, ускладнює зміст.
      (39) - Що це паремії?
      (42) - Що це буквалізм? Що розуміти під фразою "Нехтування людським виміром
      Святого Письма" а детальніше роз'яснити "людській вимір св. Письма"?
      (43) - Чому Церква називається "новим Ізраілем"?
      (44) - Що означають слова "Христос встановив Новий Завіт у Своїй крові(див. Лк. 22, 20; 1 Кр. 11, 25)," ?
      (45) - Що це є "єдність Божої ікономії в обох Завітах."?
      (46) - Чому треба читати Святе Письмо щоденно? Коли жив св. Єронім?
      (47) - Що розуміємо через слово "катехізація"? - Фрагмент Катехизму про Св. Письмо вказує про на важливість читання і перестерігає перед поганим розгляданням тексту св. письма, однак не вчить як правильно читати і розуміти тексти Священного писання?
      (50) - Що це є трапеза?